"Володимире, ти говорив, щоб до тебе зверталися по імені, що я і роблю. Це третій за рік мій відкритий лист до тебе (два попередні дивися в «Україні молодій» за 22 і 28 травня 2019 року): Дожилися... На 29-му році незалежності Конституційний Суд слухає справу про конституційність Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» за поданням «рабів, підніжок, грязі Москви» та іншого «сміття» — недобитків Партії регіонів і «обрізаних» есдеків, які сьогодні складають основу московської п’ятої колони в Україні — кремлівського окупаційного блоку «ОПЗЖ» на чолі з агентами політичного впливу Путіна та колишніми агентами КДБ СРСР. «Наші вороженьки» вважають, що зазначений закон дискримінує їхню російську нацменшину в Україні за мовною ознакою. Одночасно в Російській імперії її цар Володимир Нездихаючий (кум Медведчука) на сфабрикованому референдумі обнулив свій президентський строк і закріпив у ст. 68 Конституції, що «державною мовою РФ на всій її території є російська мова як мова державоутворюючого народу...». В Конституції кривавого кремлівського карлика також записали, що «РФ є правонаступницею СРСР на всій території, а також правонаступницею (правопродовжувачем) СРСР стосовно членства в міжнародних організаціях, їх органах...» (&ст. 67-1).
