Дослідження має на меті визначити роль органів саморегулювання при здійсненні контролю за рекламною діяльністю і в захисті дитини від негативного інформаційного впливу реклами, а також оцінити поточний стан саморегулювання в цій сфері в Україні та визначити необхідні складові для його впровадження в Україні на системній основі. Для досягнення поставленої мети застосовано методи аналізу, системного аналізу, узагальнення, правового моделювання. Автором проаналізовано поняття саморегулювання. Оцінено переваги саморегулювання у порівнянні з державним регулюванням, зокрема через призму досвіду Великої Британії, Франції, Сполучених Штатів Америки. Оглянуто умови, необхідні для впровадження системи саморегулювання. Оглянуто стан саморегулювання в Україні, включаючи причини його недостатньої розвинутості. Здійснено аналіз норм законодавства України про рекламу та досліджено питання системи саморегулювання в контексті захисту дітей від негативного впливу інформації в галузі реклами. Автором було сформульовановисновки про цінність саморегулювання, наявність переваг у порівнянні з державним регулюванням, відсутність у законодавстві норм, які б регулювали правовий статус саморегулівних організацій в галузі реклами; недостатність закріпленого в законодавстві& обсягу повноважень громадських організацій; неузгодженість діяльності значної кількості громадських об"єднань у цій сфері і відсутність в неї системоутворюючого характеру. Встановлено зв"язок між відсутністю системних реформ у цій сфері, застаріліст&ю, колізійністю і неповнотою законодавства та зменшенням авторитету закону для суб"єктів рекламної діяльності. Автор пропонує здійснення істотних інституційних змін в правовому регулюванні діяльності саморегулівних організацій в Україні, передусім в &частині закріплення їхнього правового статусу, правил функціонування та засад здійснення державного контролю за їхньою діяльністю.
The research aims to determine the role of self-regulatory bodies in monitoring advertising activities and in protecti&ng the child from their adverse influence, to assess the current state of self-regulation in this area in Ukraine and to determine necessary components for its systematic implementation into domestic legal system. In order to achieve aforesaid aims t&he following methods of legal research have been applied: analysis, systemic analysis, generalization, legal modeling. Specifically, the method of analysis has been used to extract the features of the successful activities that are conducted by selfr&egulatory organizations in other countries. To derive patterns and clarify the reasons for the effective activities of self-regulatory organizations, methods of generalization and systemic analysis have been used. In addition, the method of legal mod&eling has been elaborated in order to determine the possible ways of self-regulatory system implementation in Ukraine. The author analyzes the concept of self-regulation. The advantages of self-regulation in comparison with the state regulation are e&valuated. Namely, it is done through the prism of the relevant legal experience taken from Great Britain, France, the United States of America. The conditions necessary for the implementation of a self-regulatory system are revealed. The current stat&e of self-regulation in Ukraine is scrutinized. This makes it possible to find out the reasons for its underdevelopment in national legal context. In general, the analysis of Ukrainian legislation on advertising is carried out and the issues of the s&elf-regulatory system in the context of protecting children from the negative impact of advertising information are studies thoroughly. Approaches and relevant empirical material analyzed within the article allow the author to arrive at following con&clusions. The author identifies the value of self-regulation, particularly, its advantages in comparison with the state regulation. Additionally, the author emphasizes the lack of special legislation in Ukraine that regulates the legal status of self&
