Розглядається проблема науково-практичної обґрунтованості застосування моральних засад суспільства як нормативних чинників цивільного права України. Формулюється висновок про недоцільність застосування положень моралі як нормативних чинників для впорядкування цивільних правовідносин. Автором статті не заперечується застосування положень моралі для впорядкування відносин, що не охоплюються предметом цивільного права. Висновок про заперечення цивільно-правової нормативності моральних засад суспільства ґрунтується на тезах про те що: моральні правила не піддаються формалізації, чим створюється загроза свавільного тлумачення їх змісту; моральні засади не мають визначеного джерела свого походження; основоположні моральні правила вже враховані змістом принципів справедливості, добросовісності та розумності, чим створюється конкуренція між цими двома видами нормативних чинників. Невиправдане дублювання нормативних вимог знижує функціональність права, ускладнює сприйняття його вимог. Конкуренція принципів права та моральних засад суспільства має бути усунена шляхом відмови від надання останнім функції нормативних чинників. Автономне та безпосереднє застосування моральних засад як нормативних чинників буде тільки тоді можливим, коли правозастосовна практи&ка та цивілістична доктрина доведе, що змістом принципів справедливості, добросо- вісності, розумності чи іншими принципами та нормами не охоплюються певні моральні засади, які заслуговують на увагу для покращення правового режиму впорядкування суспі&льних відносин. Саме відсутність такої доведеності
наразі не дозволяє моральним засадам суспільства бути самостійним нормативним чинником, існуючим поряд із закріпленими у законодавстві правовими принципами.
The article studies the issue of scienti&fic and practical validity of applying ethical principles of society as regulatory factors of civil law of Ukraine. Taking into account the lack of validity of ethical principles of society as regulatory factors, the author attempts to make a correla&tion between the content of such principles of civil law as fairness, integrity and reasonableness, on the one hand, and ethical principles of the society, on the other hand. The author of the paper proves that it is inappropriate to apply the provis&ions of morality as regulatory factors for the regulation of civil relations. The conclusion on the objection to the civil regularity of ethical principles of society is based on several theses. Firstly, moral rules are not formalized, which creates &a threat of arbitrary interpretation of their content. Secondly, ethical principles do not have a definite source of origin. Thirdly, the fundamental ethical rules have already been taken into account in the content of the principles of fairness, int&egrity and reason, which in turn create competition between the two types of regulatory factors. Unreasonable duplication of regulatory requirements reduces the functionality of the law, complicates the perception of its requirements. The competition& between the principles of law and the ethical principles of society must be eliminated by refusing to give the latter the function of regulatory factors. The author of the paper does not deny the possibility of taking into account the ethical princi&ples of society while regulating the relations that have been neglected by the "official law".
