Принциповим питанням розв"язання проблеми глобальної зміни клімату є визначення учасників процесу врегулювання змін клімату й обсягів їхньої компетенцій та сфер відповідальності. Одними із провідних міжнародних акторів подолання глобальних кліматичних змін є держави та міждержавні утворення. Показано, що донедавна глобальну кліматичну політику визначали найбільші емітенти парникових газів у світі: США, ЄС та Китай, які залишаються світовими економічними і політичними лідерами. Однак потужні й ефективнікліматичні політики впроваджуються і країнами G 20. Нині державні політичні рішення щодо адаптації та пом"якшення наслідків глобальних кліматичних змін пов"язані, зокрема, з переходом до низьковуглецевої економіки. З одного боку, це стимулює економіки країн розроблювати й упроваджувати нові технології, переходити на відновлювальні джерела енергії, здійснювати перерозподіл інвестицій і фінансових потоків, створює нові роботі місця, з іншого - утворюються вразливі групи, які потенційно можуть страждати від цього. Зазначено, що у світі є досвід і політична воля понад 20 країн, які заявили про готовність докласти додаткових зусиль з урахуванням потреб вразливих сторін для якнайшвидшої відмови від використання вугілля при виробництві електроенергії. Пока&зано, що, ураховуючи глобальний характер проблеми зміни клімату, з метою докладання спільних зусиль для її врегулювання країни об"єднуються в міждержавні утворення та утворюють коаліції. Також формуються кліматичні альянси серед країн, що розвиваютьс&я. Відзначається важлива роль комунікацій у реалізації кліматичних політик країнами та міждержавними утвореннями, оскільки амбітні державні кліматичні політики вимагають широкої політичної та громадської підтримки, успіх яких залежить значною мірою в&ід розуміння громадськості прийнятих політичних рішень щодо клімату.
Принципиальным вопросом решения проблемы глобального изменения климата является определение участников процесса урегулирования изменений климата, объемов их компетенций и сфер отве&тственности. Одними из ведущих международных акторов преодоления глобальных климатических изменений являются государства и межгосударственные образования. Показано, что до недавнего времени глобальную климатическую политику определяли самые большие э&митенты парниковых газов в мире: США, ЕС и Китай, которые остаются мировыми экономическими и политическими лидерами. Однако мощные и эффективные климатические политики внедряются и странами G 20. Сегодня государственные политические решения по адапта&ции и смягчению последствий глобальных климатических изменений связаны, в частности, с переходом к низкоуглеродной экономике. С одной стороны, это стимулирует экономики стран разрабатывать и внедрять новые технологии, переходить на возобновляемые ист&очники энергии, перераспределять инвестиции и финансовые потоки, создает новые работе места, с другой - образуются уязвимые группы, которые могут страдать от этого. Показано, что в мире есть опыт и политическая воля более 20 стран, которые заявили о &готовности приложить дополнительные усилия с учетом потребностей уязвимых сторон для скорейшего отказа от использования угля при производстве электроэнергии. Также показано, что, учитывая глобальный характер проблемы изменения климата, с целью осущес&твления совместных усилий для ее урегулирования страны объединяются в межгосударственные образования и коалиции. Отмечается важная роль коммуникаций в реализации климатических политик странами и межгосударственными образованиями, поскольку амбициозны&е государственные климатические политики требуют широкой политической и общественной поддержки, успех которых зависит во многом от понимания общественности принятых политических решений по климату.
The fundamental issue of resolving the issue of glo&bal climate change is to identify the participants in the climate change management process and the scope of their competences and areas of responsibility. States and intergovernmental entities are one of the leading international actors in tackling &
