У статті проаналізовано засоби вираження складників смислової структури граматик Лаврентія Зизанія (1596) та Мелетія Смотрицького (1619) як зразків наукових текстів середньоукраїнського періоду. Спираючись на метод моделювання смислової структури наукового тексту, автор робить висновок про їх належність до різних типів: більш архаїчного, пов’язаного з античними й середньовічними традиціями (граматика Лаврентія Зизанія) та новітнього – з виразними тенденціями до позначення авторства, перспективними прийомами сегментації, розвинутим метатекстом.
