Стаття містить інформацію про ставлення Т. Шевченка і П. Куліша до українського слова як «органу» національної ідентичності, виразника українознавчого світогляду, механізму почуттєвого і раціонального сприйняття світу, невіддільного компонента повнокровного життя народу. Твори письменників, писані російською і українською мовами, викликали інтерес до України. Друкування текстів наддніпрянських українців у Галичині, чо му сприяла діяльність П. Куліша, відкривало можливості для вироблення єдиної української літературної мови.
