Про походження Йоасафа (світське ім’я – Олександра) Кроковського (сер. XVII ст. – 1718) [57] ми не можемо сказати нічого певного. Відомо, що навчався він у Києво-Могилянській академії, а потім у західноєвропейських університетах. Можливо, студіював у Грецькому колегіумі святого Афанасія в Римі. У 1683 р. повернувся до Києва, де прийняв чернечий постриг. З 1683 по 1690 рр., а потім з 1693 по 1697 рр. викладав у Києво-Могилянці поетику, риторику, філософію й теологію. Був ігуменом Пустинно-Миколаївського та Братського монастирів у Києві, архімандритом Києво-Печерської лаври. Користувався підтримкою гетьмана І. Мазепи. У 1708 р. став митрополитом київським. На цьому становищі дбав про облаштування київських монастирів, надавав матеріальну підтримку Києво-Могилянській академії. Судячи з деяких свідчень, опинився в опозиції до царя Петра І. Був викликаний у Москву, де його по дорозі арештували в Твері. Тут він і помер при загадкових обставинах. Можливо, був убитий.
Для перевірки можливості замовлення цієї складової частини перейдіть на головний документ!
