У 1632 р., як зазначалося, відбулося об’єднання лаврської школи й школи Київського братства. Об’єднана школа існувала на Подолі, тобто на території братства і під його наглядом. Вона іменувалася колегіумом (спочатку Києво-Братським, а потім Києво-Могилянським) й була організована за зразком західних, зокрема єзуїтських шкіл. Відповідно Гадяцької угоди 1658 р. між Україною та Річчю Посполитою, колегіум отримав статус академії. У 1670 р. цей статус був підтверджений королем Михайлом Корибутом-Вишневецьким. Велику роль у розвитку академії відіграв Іван Мазепа. Саме за його часів вона досягла вершини свого розвитку. У 1693 р. І.Мазепа отримав від царів Петра та Іоанна грамоту, що офіційно дозволяла викладати в стінах колегіуму філософію й богослів’я грецькою та латинською мовами. Тим самим російською владою надавався даному навчальному закладу статус вищої школи. Відзначившись у Азовських походах, І.Мазепа використав цей момент на благо Київської колегії. Він добився того, що в 1701 р. Петро І своєю грамотою закріпив за нею назву «академія». У 1703 р. гетьман І.Мазепа заклав для академічних класів кам’яну будівлю, академія ж деякий час іменувалася Могило-Мазепинською.
Для перевірки можливості замовлення цієї складової частини перейдіть на головний документ!
