Як уже зазначалося, П. Могила діяв не сам. Навколо себе він зумів згуртувати людей, які допомагали йому реформувати православну церкву в Україні та Білорусі, розвивати освіту. Деякі з них, як зазначалося, стали співавторами чи навіть авторами окремих творів, у яких розглядалися й питання філософського характеру. Серед сподвижників П. Могили досить помітною фігурою є Стефан Почаський (? – після 1640). Навчався він у школі Київського братства. Очевидно, його наставником був К.Сакович. Ім’я С.Почаського стоїть першим серед 20 імен студентів-риторів, які виголошували «Вірші на жалісний погреб… Петра Конашевича-Сагайдачного», написаних К. Саковичем. Після закінчення навчання в Києві С. Почаський разом з С. Косовим та І.Трофимовичем-Козловським навчався за кордоном. Не виключено, що в Замойській академії. Він є автором згадуваного «Євхаристеріона…». У двох частинах цього твору, «Парнас» і «Гелікон», оспівуються науки та музи, які «оселилися» в школі, заснованій П.Могилою. Перелік муз і наук у творі відображує той напрям навчання, який обрала Києво-Могилянська колегія. Зокрема, йдеться про «сім вільних мистецтв». Їх автор оселяє на Геліконі: граматика «учить слів і мови», риторика, відповідно, «слів та вимові», діалектика – «розумному в речах пізнавання&», арифметика – лічбі, геометрія – «розрізненню землі», музика – «учить співам», астрономія – рухів небесних, теологія – «боських речей». У «Євхаристеріоні…» висловлюється сподівання, що сад знань і муз розквітне в українській землі, а її сини, «наща&дки славних роксоланів в науках порівняють премудрих поганів».
Для перевірки можливості замовлення цієї складової частини перейдіть на головний документ!
