До українських мислителів початку XVII ст., які далеко відійшли від православного традиціоналізму і навіть спробували витворити свою проренесансну версію ідеології, належав Кирило Транквіліон-Ставровецький (? – 1646). Багато моментів його біографії для нас залишаються невідомими. Вважається, що народився він у кінці 60-их – на початку 70-их років XVI ст. в Ставрові неподалік Дубна, через що мав прізвище Ставровецький, до якого пізніше додав псевдонім Транквіліон (у перекладі з латини – сумирний, спокійний [22]. Хоча, можливо, дату його народження варто було б перенести на більш пізній період. Невідомо, де Кирило здобував освіту. Однак дослідники припускають, що він міг навчатися в Острозькій академії академії. Володів кількома мовами: окрім старослов’янської, знав грецьку й латинську. Вважається, що в 80-90-их рр. XVI ст. Кирило працював викладачем у братських школах Львова та Вільна, мав конфлікти з львівським єпископом Гедеоном Балабаном. Хоча ця версія видається малоймовірною, а братського вчителяКирила не варто ототожнювати, як це часто робиться в літературі, з Транквіліоном-Ставровецьким. Більш певні відомості про мислителя припадають на 10-их рр. XVIІ ст. У той час він був ченцем і займався видавничою діяльністю. У 1618 р. в Почаєві видав &свою книгу «Дзеркало богослів’я», яка стала першим систематичним викладом богословської системи в Україні. Наступного, 1519 р., Кирило надрукував у Рахманові (зараз село Шумського району Тернопільської області) «Євангеліє учительне, або Казання на не&ділі протягом року». Ця книга викликала незадоволення серед ортодоксів. Про неї негативно відізвався І.Княгиницький. «Євангеліє учительне» було засуджене ієрархами Феофанового свячення на соборі. Деякий час Кирило був проповідником у Замості.
Для перевірки можливості замовлення цієї складової частини перейдіть на головний документ!
