Українським православним культурним діячем, який чи не найбільше піддався західним, зокрема, ренесансним впливам, був Касіян (у миру – Калістрат) Сакович (бл. 1578 – 1647). Народився він у сім’ї православного священика в містечку Потелич на Галичині. У той час це був значний ремісничий центр, пов’язаний торгівлею з містами Центральної Європи. Тому з деякими елементами західної культури К. Сакович міг познайомитися в своєму місті. Освіту здобував у Замойській та Краківській академіях. Був домашнім вчителем Адама Кисіля – відомого політичного діяча часів Хмельниччини. Після закінчення навчання в Замості служив дияконом церкви Іоана Хрестителя в Перемишлі. Звідси виїхав до Києва в 1620 р., де став ченцем і прийняв чернече ім’я Касіян. У 1620-1624 рр. працював ректором Київської братської школи. Тут у 1622 р. написав «Вірші на жалісний погреб Петра Конашевича-Сагайдачного» – твір, який вважається одним із найкращих зразків української поезії того часу. У 1624 р. переїхав до Любліна, де був проповідником у православному братстві. У 1625 р. став уніатом, обійнявши становище архімандрита в м. Дубні. У цій ролі вів перемовини про перехід М. Смотрицького в унію. Дубнівським архімандритом лишався до 1639 р., поки його не позбавили цього сану. Після цього к&ілька років мандрував, побував у різних монастирях – у Дермані, Холмі, Любліні, Супраслі, Вільні. Під час цих мандрівок написав кілька полемічних брошур. 1641 р. у Луцьку прийняв римо-католицьку віру і вступив до чернечого ордену августинців. Наступн&ого, 1642 р., опублікував у Кракові полемічний твір «Перспектива», де критикував як православних, так і уніатів. Цей твір викликав новий сплеск релігійної полеміки в Речі Посполитій. Помер Касіян Сакович у Кракові в сані католицького священика.
Для перевірки можливості замовлення цієї складової частини перейдіть на головний документ!
