Коли заходить мова про діяльність ордену єзуїтів на українських землях, зазвичай, відразу виникають негативні стереотипи. Єзуїт сприймається як фанатичний, підступний католик, котрий є ворогом усього українського. Звісно, такий стереотип мав певні підстави. Навіть у народів, у яких домінував католицизм, склалося негативне ставлення до єзуїтів. А що вже говорити про українців! Єзуїти, утверджуючи католицьке віровизнання, часто діяли підступно, втручалися в життя заможних родин, виманюючи в них великі пожертви. Не гребували вони й втручанням у високу політику. Негативізм щодо них у ХVIII ст. був настільки великий, що римський папа Климент ХІV у 1773 р. змушений був розпустити цей чернечий орден. Однак то лише один бік медалі. Є й інший. Саме єзуїтам судилося здійснити «освітню революцію» у ХVІ-ХVІІІ ст., про яку говорили й писали ренесансні гуманісти. За вказаний період у країнах Європи орден створив мережу середніх та вищих шкіл, де використовувалися набутки ренесансної культури. Після закриття орденуна базі його колегій виникли численні гімназії та університети. Освітня програма єзуїтів, базуючись на виплеканому гуманістами культі латинського слова, ввела в навчальний оббіг тексти античних авторів та розробила техніку їх аналізу та наслідування я&к стилістичного еталона. Водночас учням єзуїтських шкіл прищеплювався кодекс зразків доброчесної поведінки. Як лектуру з етики єзуїтські педагоги використовували підібрані тексти античний авторів – Цицерона, Вергілія, Горація, Овідія та інших.
Для перевірки можливості замовлення цієї складової частини перейдіть на головний документ!