У деяких роботах зустрічається думка, що в українців, точніше в їхніх далеких предків, існувала своя народна філософія [1]. Остання знайшла вияв у фольклорі. Мовляв, у творах фольклорного характеру можна знайти чимало цікавих космогонічних поглядів, а також погляди щодо сенсу людського буття, місця людини в світі і т.д. Саме вони тривалий час визначали світогляд праукраїнців, існуючи паралельно з «офіційними» світоглядними уявленнями, що насаджувалися християнською церквою і знаходили вияв у письмових текстах.
З одного боку, не можна заперечувати того факту, що народні міфологічні уявлення мали деякий «філософський потенціал». Вони знаходили вияв у творчості мислителів, живлячи філософську думку. Не дивно, що філософи іноді зверталися до міфології. Як уже зазначалося, античні мислителі апелювали до поем Гомера, давньоіндійські – до Вед, стародавні китайські філософи –до т.зв. П’ятикнижжя.
Для перевірки можливості замовлення цієї складової частини перейдіть на головний документ!
