Дана стаття є спробою розмежування категорій персуазивності та аргументативності у політичному дискурсі. На сьогоднішній день не існує чітко визначеного погляду на їх природу, а це і призводить до частого поплутування, а іноді й до їх ототожнення. У рамках статті категорії персуазивності та аргументативності розглянуті як різновиди переконання адресата залежно від використаних засобів. Проаналізована природа двох понять дає можливість стверджувати, що персуазія виступає родовим поняттям щодо аргументації. І хоча вони виконують єдину функцію здійснення впливу на аудиторію, методи цього досягнення впливу різняться від використання раціональних, істинно-логічних доказів до застосування маніпулятивних, емоційно заангажованих. На нашу думку, категорія персуазивності є ширшою за аргументативність і містить останню як підкатегорію. Адже персуазивність - це завжди впив на реципієнта із певною метою, а тому вона може реалізовуватися будь-якими засобами, і аргументативність виступає одним із них. Ключові слова: політичний дискурс, текст, персуазія, категорія аргументативності, персуазивна комунікація.
В данной статье сделана попытка разграничения категорий персуазивности и аргументативности в политическом дискурсе. На сегодняшний день не существует четк&ого взгляда на их природу, что и приводит к частому спутыванию, а иногда и к их отождествлению. В рамках данной статьи категории персуазивности и аргументативности рассматриваются как разновидности убеждения адресата, выделяемые в зависимости от спец&ифики используемых средств. Проанализированная природа двух понятий дает возможность утверждать, что персуазия выступает родовым понятием относительно аргументации. И хотя они осуществляют одну и ту же функцию влияния на аудиторию, способы их реализа&ции разнятся: от использования рациональных, истинно-логических доказательств до обращения к манипулятивным, эмоционально заангажированным приемам. На наш взгляд, категория персуазивности является шире аргументативности, включая последнюю как подкате&горию. Персуазивность - это всегда влияние на реципиента с определенной целью, а потому она может реализовываться любыми средствами, и аргументативность является одним из них.
Within this article an attempt is made to delineate the categories of& persuasiveness and argumentativity in political discourse. Unfortunately, in todays" world there is no clearly defined view on their nature, what leads to their frequent tampering, and sometimes even to their identification. In the article the categ&ories of persuasiveness and argumentativity which are considered as different ways of addressee"s conviction are looked upon as those which might be divided in the context of the used instruments and devices. The analyzed nature of these notions give&s us a possibility to claim that persuasion is wider than argumentation. But though they fulfil the same function of influencing the audience, methods of influence realization are different: from rational, true-logical ones to manipulative, emotional&ly engaged. In our opinion, the category of persuasiveness is wider than argumentativity and contains the latter as a subcategory. After all, persuasiveness implies the sense of impact on the recipient with a certain purpose, and, therefore, it can b&e implemented by any means: argumentativity is only one of them.
