Статтю присвячено дослідженню можливостей трансляції національно специфічних реалій, що містяться в японських тривіршах хайку, в контекст неієрогліфічних мов. Аналізується зв"язок між мисленням і способом вербалізації поетичних образів хайку з погляду дихотомії "ієрогліфічне - буквено-фонетичне письмо". Проблема впливу ієрогліфічного письма на структурно-семантичні та естетичні особливості хайку є мало дослідженою. Ієрогліф передає цілий образ, ідею, концепт, і містить значно більше інформації, ніж знак будь-якого буквеного алфавіту. Мислення японців як представників далекосхідного мовно-культурного ареалу є екологічним, тобто таким, що в значній мірі спирається на ієрогліфічну систему письма, і практично позбавлене впливу формальної логіки, яка завжди стоїть на заваді встановленню гармонійних відносин між Людиною і Природою. Важливим чинником емоційно-естетичного впливу хайку на уяву читача є графо-стилістичні особливості ієрогліфів, що входять до складу поетичного твору. Таким чином, з одного боку,жанр хайку міг з"явитися тільки в мові з ієрогліфічною писемністю з огляду на особливі графо-семантичні, структурні та естетичні властивості ієрогліфічних знаків, а, з другого, виник саме в японській мові значною мірою тому, що в ній використовується& змішана система письма, яка складається з ієрогліфів і двох складових абеток. Завдяки ієрогліфам думка перетворюється практично миттєво зі стану мисленнєвих корпускулярних згустків в семантично вмотивовані слова. Таким чином, ієрогліфи виконують фун&кцію універсальних, самодостатніх, графо-семантичних кодів зі складною архітектонічною структурою, яка піддається інтерпретації і здатна перетворюватися в розгорнуті, граматично і синтаксично детерміновані повідомлення в момент вербалізації. Ключові &слова: хайку, тривірш, ієрогліфічне письмо, буквено-фонетичне письмо, хірагана, ромадзі, мислення, поетична картина світу, поетичний концепт, семантичний зміст, естетичний потенціал, трансляція
Статья посвящена исследованию возможностей трансляц&ии национально специфических реалий японских трехстиший хайку в контекст неиероглифических языков. Анализируется связь между мышлением и способом вербализации поэтических образов хайку с точки зрения дихотомии "иероглифическое - буквенно-фонетическое& письмо". Проблема влияния иероглифического письма на структурно-семантические и эстетические особенности хайку мало исследована. Иероглиф передает целый образ, идею, концепт, и содержит гораздо больше информации, чем знак любого буквенного алфавита.& Мышление японцев как представителей дальневосточного языкового и культурного ареала является экологичным, то есть таким, что в значительной степени опирается на иероглифическую систему письма, и практически лишено влияния формальной логики, которая &всегда мешает установлению гармоничных отношений между Человеком и Природой. Важным фактором эмоционально-эстетического воздействия хайку на воображение читателя являются графо-стилистические особенности иероглифов, входящих в состав поэтического про&изведения. С одной стороны, учитывая особые графо-семантические, структурные и эстетические свойства иероглифических знаков, можно утверждать, что жанр хайку мог появиться исколючительно в языке с иероглифической письменностью, а с другой, возник име&нно в японском в значительной степени потому, что в нем используется смешанная система письма, которая состоит из иероглифов и двух слоговых азбук. Благодаря иероглифам мысль превращается практически мгновенно из состояния ментальных корпускулярных с&густков в семантически мотивированные слова. Таким образом, иероглифы выполняют функцию универсальных, самодостаточных, графо-семантических кодов со сложной архитектонической структурой, поддающихся интерпретации и способных превращаться в развернуты&е, грамматически и синтаксически детерминированные сообщения в момент вербализации.
The paper aims to study the possibility of translating culture-specific concepts of Japanese haiku poems into non-logographic languages. Relationship between think&
