У статті подано огляд розвитку риторики науки як нової міждисциплінарної галузі з 1970-х рр. до нашого часу. Проаналізовано філософські основи риторики науки, зокрема її зв"язок з постпозитивізмом та релятивізмом. Розглянуто основні методологічні напрямки цієї галузі, зокрема аналіз риторичних фігур та схем; ідентифікація стазисів і топосів; виокремлення риторичних кроків та ходів; аналіз логосу, етосу та патосу у наукових текстах. У статті підкреслюється велике значення концепції про когнітивну основуриторичних фігур для подальшого розвитку риторики науки. Велике значення застосування риторичних засобів у науковому дискурсі продемонстровано шляхом порівняння стилю двох наукових праць (Дж. Ватсона і Фр. Кріка та О. Ейвері), які заклали підвалини молекулярної біології, але мали істотно відмінний рівень визнання у наукових колах через різницю у стилі написання. Розглянуто основні положення критики риторики науки з боку Д. Гаонкара та інших науковців. Обґрунтовано доцільність та важливість застосуванняриторичної теорії до аналізу наукового дискурсу передусім з метою виявлення когнітивних та оцінних установок, які детермінують хід наукового дослідження окремих науковців або цілих галузей. Аргументовано прикладне значення риторики науки для переклад&у спеціальних текстів, популяризації науки та навчання майбутніх науковців академічному письму. Ключові слова: риторика науки, науковий дискурс, риторичні фігури, стиль, наукова комунікація.
The article provides an overview of the development of r&hetoric of science as a new interdisciplinary field since the 1970"s to the present. The philosophical foundations of rhetoric of science, in particular its relation to postpositivism and relativism, are being analysed. The main methodological vector&s in this field are considered, such as analysis of rhetorical figures and schemes; identification of stases and topoi; delineation of rhetorical steps and moves; analysis of logos, ethos and pathos in scientific texts. The article emphasizes the imp&ortance of the conception of rhetorical figures" cognitive basis for ongoing development of rhetoric of science. The importance of the use of rhetorical means in scientific discourse has been demonstrated via comparison of the style of two scientific& works (by J. Watson & Fr. Creek and O. Avery et al.), which laid the foundations of molecular biology, but had a considerably different level of acclaim in the scientific community due to the difference in their writing styles. The main points of th&e critique of rhetoric of science by D. Gaonkar and other scholars are considered. The relevance and significance of applying rhetorical theory to the analysis of scientific discourse is substantiated, with the purpose of identification of cognitive &and evaluative presuppositions that determine the course of scientific research of individual scholars or entire fields. It is argued that the rhetoric of science has practical significance for the translation of special texts, the popularization of &science, and the training of would-be scientists in academic writing.
В статье представлен обзор развития риторики науки как новой междисциплинарной области с 1970-х гг. до нашего времени. Проанализированы философские основы риторики науки, в част&ности ее связь с постпозитивизмом и релятивизмом. Рассмотрены основные методологические направления этой отрасли, такие как анализ риторических фигур и схем; идентификация стазисов и топосов; выделение риторических шагов и ходов; анализ логоса, этоса& и пафоса в научных текстах. В статье подчеркивается большое значение концепции о когнитивной основе риторических фигур для дальнейшего развития риторики науки. Большое значение применения риторических средств в научном дискурсе продемонстрировано пу&тем сравнения стиля двух научных работ (Дж. Ватсона и Фр. Крика и О. Эйвери), которые заложили основы молекулярной биологии, но имели существенно различный уровень признания в научных кругах из-за разницы в стиле написания. Рассмотрены основные полож&
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
