Предметом дослідження є міграційна історія українців на доіндустріальному етапі суспільного розвитку. Метою статті є історико-економічний аналіз міграційних тенденцій та виявлення географічних векторів перших міграційних потоків на українських землях, атакож інституційних чинників та соціально-економічних наслідків поширення міграційних настроїв серед населення у зазначений період. Результатом дослідження є виокремлення особливостей перших міграційних потоків на українських теренах, класифікація міграцій згідно причин їхнього виникнення, виявлення на- прямків переселення українців, а також наслідків еміграції українців. Виявлено, що трудовій міграції українців передувала політична міграція, що пов"язана з регулярними нападами татарів та турків, розпадом Київської Русі, втратою національної державності, колонізацією українських земель іноземними державами. Не- зважаючи на низку негативних наслідків, український народ отримав і економічні вигоди, і якісний поступ у державотворенні. Водночас трудова міграція призвела до незворотних втрат економічно активного працездатного населення, передусім селянства, що становило найбільшу частку серед українських емігрантів. Основні чинники, що сприяли трудовій міграції населення з різних частин українських етн&ічних земель, були однакові: інституційні (відміна кріпосництва), демографічні (зниження рівня смертності населення за умови збереження високої народжуваності), соціально-економічні (малоземелля українських селян, масове зубожіння та низький рівень ж&иття), інноваційно-інфраструктурні (розвиток новітніх засобів сполучення та великі географічні відкриття), заохочення до переселення з боку інших держав.
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
