Проаналізовано особливості розвитку маржиналізму та зародження сучасної методології аналізу економічних процесів у вітчизняній економічній думці, починаючи від розробок Київської наукової школи на чолі з М. Бунге та завершуючи працями видатних українських вчених Є. Слуцького та М. Туган-Барановського. Зазначені проблеми, з огляду на їх актуальність для сьогодення, виступають предметом досліджень сучасних науковців Т. Гайдай, І. Головатої, В. Кудлака, О. Курбет, В. Небрат, Н. Супрун, Ю. Ущаповського, В.Фещенко та інших. Метою статті є висвітлення наукового внеску українських економістів останньої третини ХІХ - початку ХХ ст. у розвиток маржиналізму та західноєвропейського лібералізму, розкриття процесів формування нової методології економічного аналізу на основі поєднання ідей класичної політичної економії та граничного аналізу, положень історичної школи та європейського соціал- реформізму, а також використання функціонального аналізу та інструментарію економіко-математичних досліджень. Вагомим здобутком вітчизняної економічної науки цього періо- ду стали теоретичні напрацювання представників Київської політ- економічної школи. У працях М. Бунге, Д. Піхна, Р. Орженцького, О. Білімовича було сфокусовано увагу на розробці теорії цінності з залученн&ям граничного аналізу, підтримано психологічні засади теорії цінності, зроблено акцент на соціальній спрямованості до- сліджень. У працях Є. Слуцького "Теорія граничної корисності", "До теорії бюджету споживача" було відображено нові підходи до розум&іння корисності як економічної категорії, визначено цінність ринкових благ з позицій їхньої корисності та рідкісності; покладе- но початок вивченню ринкової поведінки та механізмів формуван- ня й стабільності бюджету споживача. У контексті становленн&я нової методології економічного аналізу розкрито пріоритетність та значущість створення М. Туган-Барановським синтетичної теорії цінності. Розкрито вагомий вплив українських учених досліджуваного періоду на розвиток світової економічної науки та обг&рунтовано необхідність подальшого вивчення їх наукового доробку.
