У статті наведено результати аналізу лексичних та метричних особливостей поетичного мовлення Григорія Богослова. Зазначається, що, заперечуючи свою приналежність до язичницької літературної традиції і викриваючи її занепад, автор водночас насичує свої поетичні твори великою кількістю архаїчної, класичної й елліністичної лексики, немовби доводячи право християнства бути спадкоємцем язичницької культурної спадщини. Стверджується, що для відтворення християнської концептосфери в поетичній формі Григорій свідомо створив власний поетичний стиль, активно скориставшись при цьому надбанням античної літератури. Аналізується чотири основні розміри метричної організації поетичної тканини. Зазначається, що автор вправно володіє мистецтвом віршування, повністю підпорядковуючи його внутрішньому наповненню і демонструючи неабияку обізнаність в усіх сферах тогочасного інтелектуального життя. Звертається увага на наявність певних метричних "неточностей" в аналізованих текстах, зумовлених втратою фонетичної різниці між довгими та короткими голосними. Наголошується на необхідності створення словника мови Григорія Богослова. Ключові слова: лексика, метрика, поетичне мовлення, літературна традиція, гекзаметр, елегійний дистих, ямбічний триметр, анакреонтів вірш.
В& статье представлены результаты анализа лексических и метрических особенностей поэтической речи Григория Богослова. Отмечается, что, отвергая свою принадлежность к языческой литературной традиции и обличая ее упадок, автор одновременно наполняет свои& поэтические произведения большим числом архаической, классической и эллинистической лексики, как будто доказывая право христианства быть восприемником языческого культурного наследия. Утверждается, что для описания христианской концептосферы в поэти&ческой форме автор сознательно создал свой собственный поэтический стиль, активно используя при этом достижения античной литературы. Анализируется четыре основные размера метрической организации поэтической ткани. Отмечается, что автор умело владеет &искусством стихосложения, полностью подчиняя его внутреннему наполнению и демонстрируя большую ознакомленность во всех сферах интеллектуальной жизни того времени. Обращается внимание на наличие определённых метрических "неточностей" в анализированных& текстах, обусловленных утратой фонетической разницы между долгими и краткими гласными. Делается акцент на необходимости создания словаря языка Григория Богослова.
In the article the results of the analysis of lexical and metric peculiarities of G®ory Theologian"s poetical language are given. It is noted that the author denies his belonging to the pagan literary tradition. He reveals its decay but at the same time he satiates his poetic works with a lot of archaic, classic and Hellenistic v&ocabulary as if proving the right of Christianity to inherit pagan cultural legacy. It is confirmed that the author created his own poetic style consciously in order todescribe Christian sphere of concepts in a poetic form. He actively used the achie&vements of the ancient literature. Four main metres of the metric organization of the poetic cloth are analysed.The author is mentioned to be a skillful poet. He manages to subordinate hispoetic art to its inner filling and demonstrates his great kno&wledge in all the spheres of the intellectual life of that time. There are several metric inaccuracies in the analysed texts caused by loss of phonetic difference between long and short vowels and the attention is attracted to them. The necessity of &making the dictionary of Gregory Theologian"s language is emphasized.
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
