Стаття присвячена опису змісту понять familia Goliae та Golias у тісному зв"язку з вагантським (голіардським) та передвагантським рухом IX-XIII ст. у літературних, патристичних, та історичних джерелах. Проаналізовано теорії щодо походження названих понять, а також взято до розгляду проблематику статуту Санського собору (Concilium Senonense A. D. 913), який підняв питання стосовно первинності одного поняття щодо іншого. Репрезентовано наукові погляди стосовно автентичності документу та дослідницькі позиції с приводу присутності поняття familia Goliae у статуті. Описано трансформацію понять familia Goliae, Golias протягом зазначених століть. До розгляду взято змістове наповнення Golias у тлумаченні патристичних екзегетів, у поезії Седулія Скотта, у творчості Франсуа Рабле, в описах Геральда Камбрійського (Giraldus Gambrensis),Томаса Райта (Thomas Wright), у декретах церковного законодавства ХІІІ ст. Відстежено еволюцію становлення змістового наповнення досліджуваних понять у діахронії, а також надано авторську точку зору щодо питання присутності поняття familia Goliae у статуті Galteri, episc. Senonensis 913 року та його розуміння середньовічним суспільством у цей період. Ключові слова: ваганти, голіарди, familia Goliae, Golias, Concilium Senonense& A. D. 913, західноєвропейське Середньовіччя.
Статья посвящена описанию содержания понятий familia Goliae и Golias в тесной связи с движением вагантов (голиардов) и предвагантским движением IX-XIII вв. в литературных, патристических, исторических &источниках. Проанализированы теории происхождения рассматриваемых понятий, а также проблематика устава Санского собора (Concilium Senonense A. D. 913), который поднял вопрос о первичности одного понятия относительно другого. Представлены научные взгл&яды касательно подлинности документа, в том числе исследовательские позиции по поводу присутствия понятие familia Goliae в уставе. Описано трансформацию понятий familia Goliae, Golias на протяжении указанных веков. Охарактеризовано содержательное нап&олнение Golias в толковании патристических экзегетов, в поэзии Седулия Скотта, в творчестве Франсуа Рабле, в описаниях Геральда Камбрийського (Giraldus Gambrensis), Томаса Райта (Thomas Wright), в декретах церковного законодательства XIII в. Отслежен&а эволюция становления содержательного наполнения исследуемых понятий в диахронии, а также предоставлена авторская точка зрения на присутствие понятия familia Goliae в уставе Galteri, episc. Senonensis 913 года и его понимание средневековым обществом& в этот период.
The article deals with the description of the content of the notion of familia Goliae and Golias in the light of goliardic movement of the IX-XIII cent. according to literary, patristic, and historical sources. Scientific theories &about the origin of these notions as well as the question of the notion priority that has been raised owing to Concilium Senonense A. D. 913 are analysed in the article.The scientific views on the authenticity of the document and the research positio&ns of the presence of the notion familia Goliae in the statute are presented. The transformation of the following notions as familia Goliae, Golias over the centuries is described. The notion content of "Golias" is taken into account in the interpret&ation of patristic exegetists, in Sedulius Scottus poetry, in the works of Francois Rabelais, in the descriptions of Giraldus Gambrensis and Thomas Wright, in the decrees of church law of the XIII century. Various scientific points of view regarding &such notion presence are observed. The evolution of the content of the notions in question is monitored in diachronic approach. The author"s point of view on the familia Goliae presence in the Counsil of Sens (913) and its comprehension by the mediev&al society of the period is offered.
