У статті розглядаються особливості вживання концептів FORTUNA й FATUM Луцієм Аннеєм Сенекою Молодшим (бл. 5 р. до н. е. - 65 р. н. е.), філософом-стоїком пізньоримського періоду. Дослідження проведено на матеріалі "Моральних листів до Луцилія" в перекладі А.О. Содомори. Підсумовується, що Сенека надає перевагу фортуні як силі, що відіграє, безумовно, важливу, але не завжди головну роль у житті людини.
В статье рассматриваются особенности употребления концептов FORTUNA и FATUM Луцием Аннеем Сенекой Младшим (ок. 5 г. до н. э. - 65 г. н. э.), философом-стоиком позднеримского периода. Исследование проводится на материале "Нравственных писем к Луцилию" в переводе А.А. Содоморы. Делается вывод, что Сенека предпочитает фортуну как силу, которая играет, безусловно, важную, но не всегда главную роль в жизни человека.
The article observes the distinctive features of using the concepts FORTUNA and FATUM by Lucius Annaeus Seneca the Younger (ca. 5 BC - 65 AD), the Stoic philosopher of the late Roman period. The research is based on the material of "Moral Letters to Lucilius" translated by A.O. Sodomora. It is concluded that Seneca gives his preference to fortune as a force that plays a major role, though it isn"t defi nitely principal for human life.
&
