Київський Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка / Київський, університет імені національний; відп. ред. В.А. Михайлов ; редкол.: І.М. Безродна, О.І. Меньшов, В.Г. Бахмутов [та ін.]. - Київ: Київський університет, 2019
Анотація:
Досліджено концептуальні засади функціональної здатності грунтової біогеосистеми (ГБ). Сучасний новий підхід до розуміння складності процесів, що реалізуються у грунтовому покриві, повинен базуватися на принципі поліфункціональності. Грунтовий покрив (урозумінні його протяжності у межах біосфери) знаходиться на перетині шляхів міграції літосфери, атмосфери, гідросфери і біосфери в цілому, що зумовлює його специфічну роль у складній системі геосфер, його поліфункціональність. Проаналізовано гетерогенність грунту (тверда, рідка, газоподібна, жива фаза). Надано характеристику кожній окремій фазі, яка має свій власний унікальний набір властивостей, що сформований у процесі еволюційного грунтоутворення та є неповторним. Акцентовано увагу на строкатості тарізноманітті генетичної природи грунтів, які віддзеркалюють їх функціональні властивості. Відображенням генетичної належності ґрунту, як функції екологічних умов його формування, є морфогенетична будова профілю грунту, який сформований у ґрунтотворному процесі. Визначено принцип поліфункціональності ГБ, що описує сукупність процесів на глобальних (біосферних) та біогеоценотичних вимірах. З одного боку (на глобальних теренах), ГБ визначає еволюційну спрямованість біоти на Землі, забезпечує великий та м&алий колообіг речовин, регулює хімічний склад супутніх геосфер (атмосфери, гідросфери), виступає фактором біопродуктивності наземних екосистем, акумулятором необіогенної речовини та джерелом енергії, з іншого (з біогеоценотичної позиції) - ГБ характе&ризується низкою фізичних, хімічних, біохімічних, фізико-хімічних функціональних властивостей. Встановлено, що багатогранність процесів, які реалізуються у межах ГБ, дозволяє зосередитися на концептуальних засадах збалансованого техногенного навантаж&ення, а отже, на збережені біорізноманіття та людини як біологічного виду.
The conceptual bases of the functional capacity of the soil biogeosystem (SB) are investigated, on which its composition and structure largely depend. Modern approach to unde&rstanding the complexity of the processes implemented in the soil cover should be based on the principle of polyfunctionality. The soil cover (in the sense of its length within the biosphere) is located at the intersection of the migration paths of t&he lithosphere, atmosphere, hydrosphere and biosphere as a whole, which determines its specific role in the complex system of geospheres and its polyfunctionality. Soil heterogeneity has been analyzed (solid, liquid, gaseous, living phases). Each pha&se is separately characterized, which has its own unique set of characteristics, formed in the process of evolutionary soil formation and is unique throughout the length of landscapes. Attention is focused on the diversity of the genetic nature of so&ils, which reflects their functional properties. The reflection of the genetic identity of soil, as a function of the environmental conditions of its formation, is the morphogenetic structure of the soil profile, which is formed in the process of soi&l formation. The principle of polyfunctionality of the soil geological system is defined, which describes the totality of processes at the global (biospheric) and biogeocenotic levels. On the one hand (from a global position), the SB determines the e&volutionary orientation of biota on Earth, provides a large and small circulation of substances, regulates the chemical composition of the accompanying geospheres (atmosphere, hydrosphere), acts as a bioproductivity factor of terrestrial ecosystems a&nd a battery of non-biogenic substance and energy depot, with the other (from the biogeocenotic position) SB is characterized by a number of physical, chemical, biochemical, and physicochemical functional properties. It has been established that the &versatility of the processes that are implemented within the framework of the SB allows us to focus on the conceptual basis of a balanced anthropogenic load, and, consequently, on the preservation of biodiversity and humans as a biological species.
&
