У статті розкриваються теоретико-методологічні засади дослідження економічних та політико-економічних інтересів влади у науковому аналізі представників нового інституціоналізму, розробників теорії агентських відносин, теорії суспільного вибору, нової політичної економії. Показано, що нова політична економія через міждисциплінарний аналіз доповнила економічні дослідження інтересів суб’єктів та довела, що індивідуальні інтереси влади превалюють над суспільними інтересами та обумовлюють її економічну політику і раціональність поведінки суб’єктів політико-економічного процесу. Політика та індивідуальні інтереси влади прямим чином впливають на економічні результати інших суб’єктів через існуючі політичні механізми прийняття рішень, серед яких виокремлено: механізми лобіювання та логролінгу; політичні стимули виборцям та обіцянки реалізувати їх інтереси та інтереси найбільш впливових груп тиску (груп інтересів). Вказані механізми функціонують на основі політичних важелів, через безпосередню рентоорієнтовану поведінку влади, спрямовану на пошук та отримання політичної і бюрократичної ренти. Тому політика – це ринковий процес, заснований на обміні специфічними правами власності, а саме: правами виборців обирати представників до органів державної влади, п&равами депутатів ухвалювати закони, правами чиновників забезпечувати їх виконання. Виявлено, що суперечності інтересів політиків, виборців та чиновників, політикоекономічні відносини між ними стають основою реального політичного процесу, наслідками я&кого можуть бути збитки суспільства, «провали держави», недосконалість політичних та економічних перетворень, ділові та електоратні цикли. Доведено, що вирішення проблеми, пов’язаної із підвищенням ефективності взаємодії та реалізації інтересів суб’є&ктів політико-економічних відносин, необхідно проводити з урахуванням методологічних новацій сучасних напрямів економічної науки.
В статье раскрываются теоретико-методологические основы исследования экономических и политико-экономических интересов в& научном анализе представителей нового институционализма, разработчиков теории агентских отношений, теории общественного выбора, новой политической экономии. Показано, что новая политическая экономия на основе междисциплинарного анализа дополнила эко&номические исследования интересов субъектов и доказала, что индивидуальные интересы власти превалируют над общественными интересами и обуславливают ее экономическую политику и рациональность поведения субъектов политико-экономического процесса. Полит&ика и индивидуальные интересы власти прямым образом влияют на экономические результаты других субъектов через существующие политические механизмы принятия решений, среди которых выделены: механизмы лоббирования и логроллинга, политические стимулы изб&ирателям и обещания реализовать их интересы и интересы наиболее влиятельных групп давления (групп интересов). Указанные механизмы функционируют на основе политических рычагов, через непосредственное рентоориентированное поведение власти, направленное& на поиск и получение политической и бюрократической ренты. Поэтому политика – это рыночный процесс, основанный на обмене специфическими правами собственности, а именно: правами избирателей избирать представителей в органы государственной власти, пра&вами депутатов принимать законы, правами чиновников обеспечивать их выполнение. Выявлено, что противоречия интересов политиков, избирателей и чиновников, политико-экономические отношения между ними становятся основой реального политического процесса,& последствиями которого могут быть убытки общества, «провалы государства», несовершенство политических и экономических преобразований, деловые и электоратные циклы. Доказано, что решение проблемы, связанной с повышением эффективности взаимодействия и& реализации интересов субъектов политико-экономических отношений, необходимо проводить с учетом методологических новаций направлений экономической науки.
The article reveals the theoretical and methodological basis of the study of economic and poli&
