"Визначено суб"єкти власності уречевлених і людських факторів в умовах найманої праці. Обгрунтовано, що найбільший виробничий ефект приватна власність забезпечує за умови, коли вона поєднується з працею самого власника. Приватна власність і приватне господарювання, які забезпечують економічний суверенітет виробнику, свободу у виробничій і комерційній діяльності, а відповідно безпосередню економічну заінтересованість до ефективного ведення господарства і відповідальність за результати виробничої і комерційної діяльності, не дали належного ефекту. Обгрунтовано, що фермерство по ефективності поки що поступається іншим формам приватного і приватно-корпоративного господарювання. Саме це свідчить про те, що чинника приватної власності недостатньо. Він дає значний ефект лише в невеликих натуральних господарствах. Фермерські господарства як підприємницькі структури можуть ефективно функціонувати за сучасної техніко-технологічної бази, відповідної фахової підготовки їх власників та різних формах кооперації. Доведено, що оцінка потенціалу і проблем сучасного фермерства повинна мати системний характер".
