"На основі статистичних даних було виявлено зменшення кількості сільських населених пунктів та чисельності сільського населення, тобто депопуляцію сільських поселень. Обгрунтовано те, що демографічні процеси мають логістичну динаміку: на першому етапі йде накопичення позитивних технічних та суспільних змін, які покращують медичне обслуговування та продовольче забезпечення; після цього розпочинається процес різкого збільшення населення; але через певний час надмірна щільність населення приводить до зниження рівня життя через недостатнє соціальне забезпечення, нестачу якісних продуктів тощо; після чого розпочинається процес сповільнення темпів приросту населення, який завершується стабілізацією кількості населення на такому рівні, який забезпечує стійкеіснування даного регіону. За допомогою математичного моделювання розраховано прогнозні значення частки сільського населення, які становитимуть у 2020 році – 29%, у 2030 році – 25%, у 2040 році –22%. Тому з метою забезпечення соціо-еколого-економічного розвитку сільських територій пропонуємо розробити стратегію диверсифікації розвитку цих територій з метою покращення якості сільського населення. Здійснено математичне моделювання структурних змін у населенні України на сільських територіях з використа&нням логістичної функції, в результаті якого розраховано прогнозні значення частки сільського населення. Отримані результати дослідження є підґрунтям для розробки стратегії диверсифікації розвитку сільських територій з метою покращення якості сільськ&ого населення".
