У статті аналізується період другої половини XVI-першої половини XVIII століття як мовно-культурної цілісності, що зумовлює генезу староукраїнської мовної свідомості. Вона спирається на функціональну тотожність генетично гетерогенних церковнослов’янських та східнослов’янських елементів.
The author emphasizes the language and cultural entirety of the period of XVI – XVIII century, which represents genesis of the old Ukrainian consciousness, based on functional identity of different genetic eastern Slavonic elements.