У статті в термінах та ідеях сучасної функціональної стилістики проаналізовано ситуацію з виникненням і розвитком теорії інтертекстуальності. Актуалізовано знання про авторство терміна "інтертекстуальність", хронологічні межі його виникнення, розвиток поняття в європейських дослідженнях. Запропоновано аналіз комплексу характеристик, що корелюють із поняттям інтертекстуальності як категорії художнього та медійного тексту. У статті сформульовано ряд питань, що виникають у зв"язку з дослідженням інтертекстуальності, зокрема дискусійне питання щодо розрізнення інтертекстуальності та прецедентності, передусім у медійних текстах. Визначено перспективу досліджень інтертекстуальності в медіа як комунікативного універсуму сучасних суспільств.
In the article the emergence and development of the theory of intertextuality is analyzed in terms and ideas of modern functional stylistics. The author extends the knowledge about the authorship of the term "intertextuality", chronological limits of its origin, development in European investigations. It is proposed an analysis of the complex characteristics that are correlated with the concept of intertextuality as a category of media and artistic texts. The article formulates controversial questions of distinction& of intertextuality and precedent, especially in media texts. The prospects of research of intertextuality in the media as communicative universe of modern societies are determined.
В статье в терминах и идеях современной функциональной стилистики п&роанализирована ситуация с возникновением и развитием теории интертекстуальности. Актуализированы знания об авторстве термина "интертекстуальность", хронологических рамках его возникновения, развитии понятия в европейских исследованиях. Предложен ана&лиз комплекса характеристик, коррелирующих с понятием интертекстуальности как категории художественного и медийного текста. В статье сформулирован ряд вопросов, возникающих в связи с исследованием интертекстуальности, в частности дискуссионный вопрос& о различии между интертекстуальностью и прецедентностью, прежде всего в медийных текстах. Определена перспектива исследований интертекстуальности в медиа как коммуникативного универсума современных обществ.
