У світовій практиці лінгвістичний контроль нормотворчості – це обов’язкове явище, важливість якого є аксіоматичною. Однак в Україні правовий статус лінгвістичної експертизи законопроектів (далі – ЛЕЗ) досі не визначений, що зумовлено політичними, правничими та іншими соціальними чинниками. Тому у статті автором порушено питання ЛЕЗ у лінгвістичному та організаційно-правовому аспектах, а саме: розглянуто класичні та сучасні підходи до класифікації лінгвістичної експертизи законопроектів та перспективи її впровадження в Україні. Стаття складається з трьох частин: теоретичного аналізу, огляду прикладного аспекту та опису правових аспектів ЛЕЗ. У першій частині проаналізовано теоретичні підходи науковців до групування ЛЕЗ у види за різними критеріями. Найбільшу увагу звернено на ті класифікації, які мають комплексний характер (враховують правничі та лінгвістичні фактори експертизи текстів законопроектів); у другій – запропоновано авторське бачення класифікації ЛЕЗ в контексті законодавчої процедури в Україні: обгрунтовано поділ ЛЕЗ на дискурсивну, семантичну, граматичну експертизи та експертизу перекладу законопроектів. Критерієм класифікації лінгвістичних експертиз обрано характер помилок у текстах законопроектів; у третій частині здійснено огляд ук&раїнського законодавства, яке регулює правовідносини, що виникають у зв’язку із проведенням експертизи законопроектів у процесі законодавчої діяльності, зазначено недоліки правового регулювання експертної діяльності у сфері законотворчості, встановле&но потребу правового регулювання ЛЕЗ у рамках законодавчої процедури та запропоновано шляхи її легалізації в Україні. Такий погляд на ЛЕЗ буде цікавим фахівцям у галузях теорії держави і права, конституційного права, юрислінгвістики, прикладної лінгв&істики, відповідним експертам, працівникам апарату парламенту, органів юстиції та органів судової влади.
In world practice linguistic control of rulemaking is a binding procedure, the importance of which is axiomatic. However, in Ukraine the legal &status of linguistic expertise of draft laws (LEB) is still not defined owing to political, legal and social factors. Therefore, in the article the author considers LEB in linguistic and legal aspects. Classical and modern approaches to the classific&ation of linguistic expertise of bills, also prospects of its implementation in Ukraine are considered. The article consists of the following parts: theoretical analysis, applied aspect and law dimensions of LEB. The first part of the article gives a& detailed review of scientific approaches to categorization of LEB according to various criteria. Special attention is paid to those classifications that have integral nature (taking into consideration legal and linguistic factors of examining the te&xts of draft laws). In the second part, particular attention is given to the author"s classification of LEB in the context of the legislative procedure in Ukraine. It is requested to group linguistic examination of bills in four types: discursive, se&mantic, grammatical and translation examinations. The kind of errors in the texts of bills was chosen as the criterion for the classification of LEB. In the third part, Ukrainian legislation governing legal relations in the area of draft laws examina&tion in the legislative process are overviewed, flaws of legal regulation of expert activities in the field of lawmaking are noted. It is shown that legal status of LEBs in the legislative procedure is absent and the ways to legalize LEB in Ukraine a&re suggested. The article is of interest to specialists in the fields of the theory of state and law, constitutional law, applied linguistics, relevant experts, as well as to justice authorities and the judicial system representatives.
В мировой пр&актике лингвистический контроль нормотворчества – это обязательное явление, важность которого является аксиоматической. Однако в Украине правовой статус лингвистической экспертизы законопроектов (далее – ЛЭЗ) до сих пор не определен, что обусловлено &
