"Київський інститут народної освіти постав у 1920 р. на хвилі революційних реформ радянської влади і на ціле десятиліття став одним із провідних вищих педагогічних навчальних закладів України. Він став платформою цілої низки освітніх нововведень, але при цьому значною мірою успадкував педагогічний досвід своїх попередників, славетних освітніх центрів дореволюційного Києва - Університету св. Володимира, Київських Вищих жіночих курсів, Учительського, Фребелівського, Географічного інститутів, Тимчасових педагогічних курсів. Радянської влада, керівництво Наркомату освіти УСРР планували цілковито змінити зміст і структуру організації освіти республіки. У вищій школі, приміром, наполегливо просувалась ідея впровадження новітніх методів освітньої роботи - лабораторного, бригадного, безперервної вироб- ничої практики. Досить модним на початку ХХ ст. був і екскурсійний метод навчання. Такий підхід, звичайно, не був унікальним. Ще на початку ХХ ст. у навчальних закладах Російської імперії була запроваджена практика освітніх екскурсій, щоправда існувала вона переважно у стінах середньої школи. В Київському університеті навчальні студентські екскурсії започаткував проф. А. Прахов, який протягом 1887-1897 рр. очолював кафедру теорії і історії мистецтва. Тради&ційним цей метод був і в освітній роботі його наступника, проф. Г. Павлуцького, який здійснював зі студентами пла- нові обстеження київських пам"яток, систематичні екскурсії по Києву та поза його межами".
Для перевірки можливості замовлення цієї складової частини перейдіть на головний документ!
