"Це мала бути нова якість в італійській політиці, а залишилася нестійка формація, яку розривають внутрішні конфлікти. Почалось — як завжди у випадку популістів - від жартів і політики, здійснюваної у формі перформансу. Беппе Грілло, телевізійний комік із минулою славою і скандальною репутацією, вже майже два десятиліття був на задвірках. Медіа відсунули його на маргінес, бо він насміхався з найвищої влади. Ще у 80-х роках Грілло регулярно насміхався над Беттіно Краксі, тодішнім прем’єром: він висміювавйого стиль, у скетчах звинувачував у корупції і зв’язках із мафією".
