У статті аналізується категорія оцінності як домінантної характеристики сучасної фразеології. Розглядається широкий спектр наукових поглядів на оцінку в межах неонапрямків лінгвістики - медіа- та юрислінгвістики, сугестивної та політичної лінгвістики, психолінгвістики та ін. Аналіз іманентності оцінки в сучасній лінгвістиці набув особливої актуальності в теорії функціоналізму: оцінність фразеологізма - не факультативна ознака, а така, що лежить в основі його семантики. Оцінка, відповідно, розглядаєтьсяз урахуванням початкового емоційно-експресивного забарвлення фразеологізма. Доведено, що ціннісні параметри фразеології закладені в її комунікативній сутності, адже фразеологізм a priori несе в собі якусь оцінку. Якщо розглядати оцінність як опозиційнийкомплекс ціннісних орієнтирів (добро / зло, красивий / некрасивий, цікавий / нецікавий, багато / мало та ін.), то фразеологізм визначається як вербалізована форма таких опозицій у процесі комунікації. Логічно, що при творенні нових фразеологізмів, напр., у масовій комунікації, саме оцінка визначає вектор функціонування фразеології. Медійна фразеологія, таким чином, є дзеркальним відображенням настроїв суспільства, його ціннісних переконань та актуальною в часових рамках (це є водночас екстралінгваль&ною характеристикою медіафразеологізма й основою для його подальшого функціонування та масового тиражування). Нами доведено, що на фразеологічну оцінність впливають такі позамовні фактори, як політика, культура, інформаційні технології та ін., а тако&ж наслідки мовної комунікації в новий час. Поява нової фразеології є також результатом оцінного переосмислення усталених мовних форм певних галузей - спортивної, мистецької, медичної, освітньої та ін. Отже, оцінність є універсальною характеристикою ф&разеологізма, якщо враховувати факт формування цінностей суспільства через мовні явища. Аксіологічність кожного фразеологізма визначається в соціальних параметрах, де медіа залишаються головним інструментом для ретрансляції ціннісних орієнтирів суспі&льства засобами мови, зокрема і фразеологізмами.
The article analyzes the category of evaluation as dominant characteristics of modern phraseology. A wide range of scientific views on evaluation within the framework of new linguistic directions (m&edia linguistics, legal linguistics, suggestive linguistics, political linguistics, psycholinguistics etc.) is considered. The immanence of evaluation in modern linguistics has become particularly relevant in the theory of functionalism, where the ev&aluation of a phraseologism is judged as not an optional feature, but one which underlies its semantics. The evaluation, accordingly, is considered with respect to the initial emotional expressive connotation of a phraseologism. It is proved that val&ue parameters of phraseology are laid down in its communicative essence, as any phraseologism a priori carries some sort of evaluation. If we regard evaluation as an oppositional set of value orientations (good / evil, beautiful / ugly, interesting /& uninteresting, many / few, etc.), we can define a phraseologism as a verbalized form of such oppositions in the communication process. Logically, when creating new phraseologisms (e.g. in mass communication) it is the category of evaluation that det&ermines the vector of functioning of phraseology. Hence, media phraseology is a mirror image of sentiments and value beliefs of a certain society and is relevant in the time frame (which is an extralinguistic characteristics of a media phraseologism &and a basis for its further functioning and mass reproduction). We have proven that phraseological evaluation is influenced by extralinguistic factors such as politics, culture, information technologies, etc. The emergence of a new phraseology is the& result of evaluative reconsideration of traditional linguistic forms of certain industries - sports, arts, medicine, education, etc. Consequently, evaluation is a universal category of a phraseologism, considering the fact of formation of society"s &
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
