The top oil and gas producer Algeria with a huge land area is of strategic importance for Europe because of the proximity to this continent. However, this country remains frozen in time with undeveloped oil-dependant economy, considerable state subsidies and omnipresent security apparatus. Being surrounded by unstable Tunisia, Libya, Niger, Mali, and by regional adversary Morocco, Algeria has no choice but to devote considerable funds to defense purposes. It is important to state that such budget allocations were acceptable when international prices of crude oil were substantial. Now, in order to fulfill various social obligations, the government has to use extensively forex reserves. The former President Abdulaziz Bouteflika had been ill since 2012 and the country was clandestinely ruled by the alliance of his brother Said, Bouteflika, party leaders of National Liberation Front and the military brass. Today after the People"s revolution of 2019 they have to make a choice - to continue with the current policy of defacto military rule and face another revolution or slowly liberalize from the top. The author makes an attempt to analyze how Algeria is trying to cope with the most recent challenges without major reforms.
Алжир із колосальною площе&ю території має важливе значення як виробник нафти і газу, адже він розташований поруч із Європою. Однак ця країна продовжує існувати ніби у минулому, будучи недостатньо розвиненою і покладаючись на енергоносії, субсидії для широких верств населення &та на потужний безпековий апарат. Перебуваючи в оточенні нестабільних Тунісу, Лівії, Нігеру, Малі і головного регіонального суперника Марокко, алжирська політична еліта не має іншого вибору, окрім як продовжувати політику значних оборонних видатків. &Але варто зазначити, що вона могла витрачати ці кошти без обмежень, коли ціни на нафту на світовому ринку були високими. Нині для того, щоб виконати соціальні зобов"язання, уряду доводиться робити значні запозичення з золотовалютних резервів. Колишні&й Президент Абдулазіз Бутефліка мав низку серйозних захворювань з 2012 р., тому країною від його імені фактично керували його брат Саїд Бутефліка, партійні функціонери Фронту Національного Визволення, а також впливовий генералітет. Після революції 20&19 р. вони повинні зробити вибір: чи продовжувати нинішню політику і провокувати цим самим ще одну народну революцію, чи здійснити повільну лібералізацію політичного та економічного життя власними силами. У своїй статті автор з"ясовує, як Алжир намаг&ається впоратися з різноманітними викликами без проведення докорінних перетворень.
Алжир с колоссальной площадью территории имеет важное стратегическое значение как крупный производитель нефти и газа на севере Африки, который расположен недалеко о&т Европы. Однако он продолжает существовать как бы в прошлом, будучи относительно отсталой страной и опираясь на энергоносители, субсидии для широких слоев населения, а также на мощный аппарат госбезопасности. Находясь в окружении нестабильных Туниса&, Ливии, Нигера, Мали и своего главного геополитического соперника Марокко, Алжир не имеет иного выбора, кроме продолжения политики существенных бюджетных расходов на оборону. Но следует подчеркнуть, что страна могла использовать средства без огранич&ений, когда цены на нефть на мировом рынке были высокими. Ныне для того, чтобы выполнить свои социальные обязательства, она должна заимствовать ресурсы из золотовалютных резервов. Президент Абдулазиз Бутефлика был тяжело болен начиная с 2012 г., поэт&ому страной от его имени управляли брат Саид Бутефлика, партийные функционеры Фронта Национального Освобождения, а также влиятельный генералитет. В конце концов, они должны сделать выбор - или продолжать нынешнюю политику и провоцировать этим самым е&ще одну народную революцию, или осуществить постепенную либерализацию политической и экономической жизни "сверху", собственными силами. В статье автор пытается ответить на вопрос, как Алжир может справиться с различными вызовами без осуществления важ&
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
