"Стаття окреслює основні напрями та відповідно функційний потенціал інституційної політики інтернаціоналізації тимчасово переміщених закладів вищої освіти (кейс Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», переміщеногоіз зони конфлікту 2014 року на територію, підконтрольну українському уряду). Процес інтернаціоналізації розглянуто згідно з вектором співпраці між державними органами, адміністрацією ЗВО, викладачами та студентами різних країн щодо підтримки міжнародногоскладника освітньої, науково-дослідної та адміністративної діяльності. Відповідно дослідження проведено з урахуванням трьох компонентів системи вищої освіти: освітнього, науково-дослідного та адміністративного. Головним завданням розвідки стало визначення міри ефективності трансформованої інституційної системи інтернаціоналізаційного менеджменту в ситуації форс-мажору – збройного конфлікту в східній частині України. Результати дозволяють твердити – стратегічний менеджмент процесу інтернаціоналізації закладу, починаючи з 2014 року й до теперішнього часу, реалізується відповідно до стратегічних документів університету щодо інтернаціоналізації. Інституційні трансформації, які мали місце з 2014 року, вплинули на діяльність установи, інтенсифікуючи інст&итуційну політику інтернаціоналізації відповідно до вимог Болонського процесу. Це підтверджено збільшенням кількості викладачів та студентів, які щорічно беруть участь у програмах мобільності, кількості іноземних студентів та міжнародних проектів".
