"Важко зустріти людину, яка б не співала. Хіба що в гіркі дні глибоких переживань і горя. І то, навіть під час поховання рідної чи близької людини деякі народи співають сумні пісні, пісні туги і прощання. Завше і скрізь людину супроводжує пісня. Тим паче, людину українську - співучу, чуттєву, мелодійну. Де б і коли не злітала з вуст українська пісня - колискова, весільна, журлива, жартівлива, кобзарська, козацька, народна - вона хвилює і зачаровує. Її витоки сягають тих часів, коли закладалися головні підвалини існування українського народу. Буйноцвітна природа, зариблені чисті водні артерії, переповнені всякою живністю ліси й переліски, а головне - родючі землі. Усе це - природна аура, в якій формувався і зростав український народ".
