Розглянуто античний текст крізь призму змістових інтерпретацій філософів другої половини ХХ ст. Проаналізовано відмінність постмодерністської інтерпретації грецької трагедії від її просвітницької версії. Подано нові аспекти прочитань “Антігони” Софокла,у контексті герменевтичної феноменології (П. Рікер) та з погляду аналітиків жіночих культурних студій.
The paper considers the antic text through the philosophers’ contents interpretations in the second half of the 20-th century. It analyses a difference between the postmodern interpretation of the Greek tragedy and its elucidation version. The paper also describes the new aspects of “Antigona’s” understanding by the French philosopher Ricoeur and analysis of female culture studios.
