У статті вперше оприлюднені списки чудотворної ікони «Охтирська Богородиця» із зібрання Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». Проведений аналіз показав, що зібрання ікон «Охтирська Богородиця» відображає досить широке коло списків цієї ікони кінця XVIII–ХІХ ст., написаних у різноманітній манері та техніці, які були поширені на Чернігівщині. Введення їх до наукового обігу дозволить дослідити регіональні особливості іконографії, колорит, художні засоби іконописців двох порубіжних регіонів – Чернігівщини та Слобожанщини.
