"Насамперед давайте визначимося, кого ми маємо на увазі, коли говоримо про людей з інвалідністю. Це значно ширше коло осіб, ніж прийнято вважати в Україні, де дотепер діє медична модель інвалідності, тобто пов"язується з хворобою і діагнозом. Натомість у світі до осіб з інвалідністю належать особи зі стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які при взаємодії з різними бар"єрами можуть заважати їхній повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими(Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю). Таке визначення значно розширює коло осіб з інвалідністю. Для прикладу, у благополучних США 19% населення визнано такими, що мають інвалідність, в Австралії - 18,5, в Україні - трохи більше ніж 6%... Що ж до дітей, то МОЗ офіційно звітує про частку в 2%, у США - понад 6%. Чому так? Бо інвалідність або обмеження життєдіяльності вже давно не обмежується медичними показниками. Беруться до уваги соціальні й психологічні фактори - тобто діє біопсихосоціальна модель інвалідності".
