"Катастрофа з медичними кадрами в Україні набула системного характеру – бо медиків в країні ставлять в абсолютно нелюдські умови роботи. Україна опинилася на порозі катастрофи, - людей скоро нікому буде лікувати. Все починається зі здобуття медичної освіти. Країна поставила викладачів ВНЗ у становище жебраків. Ось уявіть: професор, шанована людина, заробляє наразі 6–7 тисяч гривень, - це ганьба. І якщо, скажімо, хірург має можливість практикувати, то вчений - фахівець із неклінічних дисциплін - виживаєлише завдяки викладанню. Однак, коли професору не вистачає на їжу та одяг, він починає шукати альтернативні джерела доходу. Таким чином, викладач переживає і моральну, і професійну трансформацію: професор втрачає інтерес до викладацької роботи, а студент, своєю чергою, не бачить потреби якісно навчатись. Але незабаром цей студент стане за операційний стіл - "рятувати" чиєсь життя, а ми будемо змушені довіритися такому "фахівцеві". Система повинна запрацювати за принципом: викладач стає наставником, який прагне передати свої знання та мудрість, а студент - не купує собі престижний диплом, а інвестує у власні знання й кваліфікацію".
