The study analyzes the preconditions, course and contemporary socio-political consequences of the aggression of the Russian Federation against Ukraine and the Ukrainian nation, which has signs of not only direct and covert, but also inter-state conflictand even civilizational confrontation. The research uses comparative-historical, historical-typological, retrospective and other methods. Proved that, the Euro-Atlantic community must not be content with the memorandums of peace and understanding with the Russian Federation, and begin to actively respond to the Russian-Ukrainian war. To do this, they need, at least: 1) to change the direction of policy towards violators of international agreements and not to condescend to the aggressor, but to punish him quickly; 2) reforming NATO in the context of current geopolitical and geostrategic challenges and the peculiarities of hybrid confrontation; 3) to strengthen information security and successfully counteract the total fake propaganda and cyber attacks from the RF; 4) respond lightly to the violation of the borders of both NATO members and the EU and Associated States (such as Ukraine), which can be rightly attributed to European civilization. Thus, after analyzing Russian military and informational& aggression against Ukrainians and the contemporary sociopolitical consequences of the war in the east and south of Ukraine in 2014-2019, one can conclude that this is not an ordinary armed confrontation over land, natural resources, population, etc.&, and civilizational conflict. In the end, if it is not stopped in time, it can lead to the Third World War. Despite the quantitative and qualitative advantage of the aggressor,
Перебіг неоголошеного російсько-українського військового конфлікту: міл&ітарні, дипломатичні та геополітичні чинники.
У дослідженні аналізуються передумови, перебіг й сучасні суспільно-політичні наслідки агресії Російської Федерації проти України та української нації, які мають ознаки не лише прямого й прихованого, але &й міждержавного конфлікту і навіть, цивілізаційного протистояння. У статті застосовано порівняльно-історичний, історико-типологічний, ретроспективний та інші методи. Доведено що, євроатлантичній спільноті треба не задовольнятися меморандумами про мир& і порозуміння з РФ, а розпочати активно реагувати на російсько-українську війну. Для цього їм потрібно, принаймні: 1) змінити напрямок політики щодо порушників міжнародних домовленостей та не потурати агресору, а швидко його карати; 2) реформувати Н&АТО у контексті сучасних геополітичних і геостратегічних викликів та особливостей гібридного протистояння; 3) посилити інформаційну безпеку та успішно протидіяти тотальній фейковій пропаганді й кібератакам з боку РФ; 4) блискавично реагувати на поруш&ення кордонів як членів НАТО, так і країн ЄС й асоційованих з ними держав (таких, як Україна), яких можна по праву віднести до європейської цивілізації. Проаналізувавши російську військову й інформаційну агресію супроти українців та сучасні суспільно&-політичні наслідки війни на сході й півдні України у 2014–2019 рр., можна дійти висновку, що це не звичайне збройне протистояння за землі, природні ресурси, населення тощо, а цивілізаційний конфлікт. Зрештою, якщо його вчасно не зупинити, він може п&ризвести до Третьої світової війни. Незважаючи на кількісну та якісну перевагу агресора, Україна зупинила збройне вторгнення нападників.
