Звернення до питань ролі видатної особи в історії України, аналіз її діяльності та здобутків сприяє піднесенню національної самосвідомості, надає можливість зрозуміти не лише події певного історичного періоду, а й деякі важливі проблеми сучасного становлення Української держави як складової частини європейської цивілізації. Серед прославлених українських імен історії ХІХ ст. гідне місце посідає і відомий громадський та державний діяч Г.П. Галаган, благодійна діяльність якого залишається гідним прикладом наслідування для сучасників й майбутніх поколінь. У статті аналізується діяльна участь Г.П. Галагана в державних комітетах і комісіях, які займалися безпосередньою підготовкою та проведенням селянської реформи 1861 р., з’ясовуються його погляди на умови та особливості звільнення селян від кріпосної залежності. Розвинуто думку, що Г.П. Галаган належав до одних із найактивніших учасників підготовки проекту та подальшого впровадження на місцях положень селянської реформи. Його діяльність у справі звільнення селян від кріпосної залежності, що розпочалася з губернського дворянського комітету і завершилася посадою віце-президента Тимчасової комісії при Київському генерал-губернаторі щодо облаштування побуту селян Південно-Західного краю, визначалася вик&лючно інтересами простих народних мас і була покликана на задоволення соціально-економічних потреб широких верств селянства. Г.П. Галаган став непохитним захисником інтересів селян, прагнучи своєю участю у реформуванні соціально-економічного становищ&а цієї верстви суспільства відстоювати не лише надання особистої незалежності, але й забезпечення селянства достатніми розмірами земельних ділянок без будь-яких викупних платежів. Плідна діяльність Г.П. Галагана була неодноразово відзначена урядовими& нагородами. Але існувала лише одна нагорода, якою він пишався понад усе і завжди її носив. Це була золота медаль на Олександрівській стрічці, котру він отримав за участь у роботі зі звільнення селян від кріпосної залежності. Висока повага до цієї ур&ядової відзнаки яскраво засвідчує загальне ставлення Г.П. Галагана до селянської реформи.
