"Українська незалежність, підтримана тотальною більшістю голосів на референдумі 1991 року, не означала безпроблемного розвитку України, оскільки погляд на вектор розвитку незалежної держави в різних регіонах був досить різний, а досвіду самостійного управління державою на початку 1990-х не було ні в кого. 20 років невизначеності зовнішньополітичного вектора, приватизація, постійні зміни уряду, зміна підходів до організації влади в територіях на тлі потужного тиску з боку Російської Федерації, яка гралана міжрегіональних відмінностях, різного ставлення різних категорій людей до минулої історії, - все це провокувало періодичне загострення ситуації в Криму, на Донбасі, в Харкові, Одесі. Тому події 2013-2014 років мали статися, раніше чи пізніше, з більшими чи меншими втратами. Драматичні події 2014 року спонукали до децентралізації та нової державної регіональної політики, ідеї яких багато років розроблялись експертами і навіть урядовцями, але все не могли почати втілюватись".
