"Менталітет українців парадоксально поєднує бажання мати добре здоров"я і високі вимоги до всіх інституцій, що ним опікуються, зі слабкою установкою на власну відповідальність. Так, за результатами опитування "Динаміка оцінок медичної реформи", проведеного соціологічною групою "Рейтинг" у травні 2017 року серед дорослого населення України (1200 респондентів 18-ти років і старші), більшість опитаних були проти, щоб у випадках нехтування пацієнтом своїм здоров"ям його позбавляли лікування за державні кошти (це також стосується й невиконання припису лікарів). 40% респондентів "категорично або, швидше, не підтримують таку ініціативу" і ще 17% - вагаються. Тим часом схвалили "підвищення заробітної плати лікарям, як мінімум, на 30%" 57% опитаних, тоді як кожен четвертий не вважав, що це треба робити. Ті ж самі опитані хотіли від лікарів кращого лікування. Майже 60% схвалювали запровадження стандартизованих протоколів на базі доказової медицини, очікуючи, що будь-яке лікування базуватиметься на кращих міжнародних практиках. Проблема завищених очікувань та певної необ"єктивної вимогливості в оцінці власного здоров"я простежується і в інших країнах. Група соціологів з Університету Огайо (США) дослідила зміни оцінки людьми власного здоров"я за чверть столі&ття (1981-2007 рр.) з одночасною оцінкою розвитку медицини в країнах проживання (OECD). У більшості країн ситуація поліпшилася: зросли інвестиції в охорону здоров"я (включно з витратами на душу населення), кількість практикуючих лікарів, витрати на л&ікарські препарати на душу населення і т.п. Людям запропонували оцінювати своє здоров"я за 5-бальною шкалою, при цьому враховували і такі фактори, як стан економіки та середня очікувана тривалість життя в країні, індивідуальні освіта, сімейний стан, &рівень доходу".
