Чорногора є найвищим гірським хребтом в Українських Карпатах. Тут розташовані шість вершин з висотою понад 2000 м над рівнем моря. Масив є кліматичним бар"єром для мас повітря по лінії північний захід - південний схід. Його вивчення має велике значення для розуміння фізико-географічних процесів цілого регіону. На додаток масив Чорногори є малодосліджений порівняно з іншими гірськими масивами Карпат.
На горі Піп Іван 29 липня 1938 року було відкрито Високогірну Метеорологічно-астрономічну обсерваторію (ВМАО). Обслуговував її Національний інститут метеорології (Польща). У приватних архівах були знайдені перші результати метеорологічних спостережень з Обсерваторії (жовтень 1938 - липень 1939). У них відображено значну динаміку добових змін параметрів погоди, що характерно для цих висот. Середньомісячні значення атмосферного тиску були нижчими для зимових місяців, ніж у літні місяці. Середня температура на г. Піп Іван за 10 місяців становила 0,8 °С. Варто відзначити, що загальна кількість опадів за період дослідження у Чорногорі була 942,5 мм. Постійний сніговий покрив на г. Піп Іван лежав від 5 грудня до 9 квітня. Середня швидкість вітру за 10 місяців становила 9,7 м.с-1.
До початку Другої світової війни тут також була філія Астрономічної обсерват&орії Варшавського університету. Місце є чудовим з точки зору віддаленості від джерел світла. Проте середня хмарність у жовтні 1938 - липні 1939 р. на г. Піп Іван становила 7,6 (за шкалою 0-10). Протягом 10 місяців було всього лише 18 днів із середньо&ю хмарністю менше 20 %. Це дуже мало як для астрономічних обсерваторій.
Із доступних нам джерел точно знаємо, що за часів радянської окупації (з половини 1940 до червня 1941 р.) тут усе ще функціонувала метеорологічна станція із широким колом дослід&жень. Імовірно, після розпаду СРСР дані залишились в архівах Російської Федерації. Після Другої світової війни Обсерваторія була залишена та піддана руйнації.
Сьогодні Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника і Варшавський універ&ситет активно відновлюють будинок. Інституція має назву Міжнародний науковий центр "Обсерваторія". У ній вже 24/7 діє українсько-польський гірський пошуково-рятувальний пост. Також плануються підрозділи: метеорологічні й астрономічні спостереження, к&омплексні науково-дослідні лабораторії науковців із широким спектром досліджень наук про Землю і середовище, місце практик для студентів і прихисток для туристів. Нещодавно (22 лютого 2019 р.) Прикарпатський університет підписав грантову угоду "Адапт&ація колишньої обсерваторії на горі Піп Іван для потреб високогірного рятувального центру", в якій передбачено встановлення сучасної метеорологічної станції, у межах якої плануються широкомасштабні дослідження з використанням автоматичної техніки вим&ірювання таких параметрів: атмосферний тиск (PA), температура повітря (середня - ТМ, мінімальна - ТN і максимальна - ТХ), хмарність (СС), опади (RR), товщина снігового покриву (SD), швидкість і напрямок вітру (WS і WDu). Базуючись на показниках сухог&о та вологого термометра і сенсора вологості, будуть розраховані своєчасні та середні значення тиску водяної пари (VP), відносної вологості (RH), температури точки роси (DWPT), дефіцит вологості (VPD), а також евапотранспірація (ET). В Обсерваторії щ&е готуються до встановлення прилади сонячного випромінювання з великим спектром досліджуваних параметрів - від тривалості сонячного сяйва (SUD) чи альбедо (AL) до вимірів ультрафіолету А (UV-A) і Б (UV-B). До метеорологічної станції входитиме теж сис&тема моніторингу якості повітря, що замірятиме хімічні гази в атмосфері (e.g. O3, SO2, Nx, CO i CO2). За підтримки інших інституцій спектр моніторингу якості повітря буде розширено.
Пункт для метеорологічних спостережень в МНЦ "Обсерваторія" є уніка&льним. Дослідники матимуть можливість постійного моніторингу елементів атмосфери і природного довкілля загалом на висоті більше 2000 м над рівнем моря Метеорологічні дослідження в цьому місці є обґрунтованими і будуть основним завданням роботи Обсерв&
