Актуальність досліджень зумовлена науковим обґрунтуванням особливостей розкриття та випробування слабопроникних газоперспективних відкладів.
Під слабопроникними газоперспективними відкладами у Карпатському регіоні Західної України розглянуто породи крейдової системи (обґрунтовано у попередніх наших працях). Відклади крейдової системи у поперечному перерізі Карпатського регіону займають понад половину об"єму породного масиву у межах границь розвитку флішових товщ, причому основна маса в інтервалі глибин 1,5-3,5 км відповідає відкладам стрийської світи верхнього відділу крейдової системи. Тобто об"єкт досліджень досить значний за своїм об"ємом.
При виборі інтервалів перфорації та методів вторинної дії на продуктивний пласт у свердловинах, пробурених урегіонах, де спостерігаються слабопроникні тонкошаруваті флішові утворення (тонкоритмічне перешарування пісковиків, алевролітів та аргілітів), запропоновано методику, за якою для вибору методів вторинної дії на пласт обґрунтовуються інтервали залягання аргілітів. У такому випадку газоперспективні відклади (через збільшення проникності прошарків аргілітів при їх перфоруванні, а в подальшому і у процесі гідравлічного розриву пласта) об"єднуються в один значний за товщиною газоносний експлуатаційний об&"єкт, завдяки чому приплив газу до свердловини підвищується.
Цільове розкриття газоносних горизонтів та підвищення їхньої газовіддачі до оптимальних геолого-економічних параметрів потребує використання новітніх технологій, аналогічних до тих, які за&стосовуються при видобуванні газу зі сланцевих порід.
Моделюванням процесу гідравлічного розриву піщано-аргілітової пачки верхньокрейдових відкладів у інтервалі 3260-3330 м у свердловині 2-Тарасівка за допомогою програми Меєр MFrac, доведено збільше&ння розкритості закріплених тріщин (у даному випадку від 0,02 до 0,22 см), а це сприятиме значному підвищенню провідності тріщини від 668 до 6000 мД·м, що є важливим фактором при видобуванні вуглеводневого газу зі слабопроникних відкладів, і підвищит&ь продуктивність свердловин. У результаті це сприятиме суттєвому підвищенню паливно-енергетичного забезпечення України власною вуглеводневою сировиною.
The relevance of research is attributed to the scientific justification of the features of disclo&sure and testing of low-permeable gas perspective deposits.
Under the low-permeable gas perspective deposits in the Carpathian region of Western Ukraine, we consider the rocks of the Cretaceous system (based on previous works). Deposits of the Creta&ceous system in the cross section of the Carpathian region occupy more than half the volume of the rock mass within the boundaries of the flysch strata, and the bulk in the depth interval 1.5-3.5 km corresponds to the sediments of the Stryiska suite &of the upper section of the Cretaceous system. That is, the object of research is quite significant in its volume.
In selecting the perforation intervals and methods of secondary action on the productive layer in wells drilled in regions where low-p&ermeable thin-layered flysch formations (thin interlayering sandstones, siltstones and mudstones) are observed, we propose a method by which the choice of methods of secondary action on the layer, the intervals of mudstone is justified. In this case,& the gas perspective deposits (due to the increase in the permeability of the mudstone layers during their perforation, and later also during the hydraulic fracturing of the layer) are combined into one significant in thickness gas-bearing exploitati&on object, which increases the flow of gas into the wells.
Target disclosure of the gas horizons and increase of their gas output to optimal geological and economic parameters require the use of new technologies, similar to those used in the extract&ion of gas from shale rock.
The simulation of the hydraulic fracturing process of the sand-mudstone pack of Upper Cretaceous deposits in the range 3260-3330 m in the well 2-Tarasivka with the Meer MFrac program proved an increase of the fixed crack &
