Актуальною проблемою захисту навколишнього середовища від впливу підприємств паливного ядерно-енергетичного комплексу є пошук ефективних засобів вилучення тритію із промислових стоків. У практиці запобігання забрудненню навколишнього середовища відходами промислової діяльності широко використовуються мінеральні адсорбенти, серед яких значне місце займають бентонітові (монтморилонітові) і палигорськітові глини та мінерали із групи цеолітів (кліноптилоліти та інші). Для підвищення адсорбційної здатності мінеральних адсорбентів розробляються різного роду методи їх активації. Для визначення ефективності активації адсорбційної здатності таких мінеральних адсорбентів щодо вилучення тритію з водних розчинів виконано серію експериментів, де як активатори використані азотна та гумінові кислоти. У результаті виконаних робіт встановлено, що кислотна активація збільшує вилучення тритію з водних розчинів на 6 % у монтморилоніті і на 52 % у палигорськіті. Додаткова модифікація гуміновою кислотою збільшує вилученнятритію з водних розчинів монтморилонітом ще на 33 % (що загалом становить 39 %), а в палигорськіті на 16 % (загалом 68 %). Активація азотною та гуміновою кислотами кліноптилоліту не виявилась ефективною щодо збільшення вилучення тритію з водних розчи&нів.
The urgent problem of protecting the environment from the impact of enterprises of the fuel nuclear power complex is the search for effective means to localize tritium from industrial wastewater. In the practice of preventing environmental poll&ution with industrial waste, mineral adsorbents, among which a significant place is occupied by bentonite (that is, montmorillonite) and palygorskite clays and minerals from the group of zeolites (clinoptilolites and others) are widely used. To incre&ase the adsorption capacity of mineral adsorbents, various methods for their activation are being developed. To assess the effectiveness of the activation of the adsorption capacity of such mineral adsorbents on the removal of tritium from aqueous so&lutions, a series of experiments was performed, where nitric and humic acids were used as activators. As a result of the work performed, it was found that acid activation increases the removal of tritium from aqueous solutions by 6% in montmorillonit&e and 52% in palygorskite. A further modification with humic acid, respectively, increases the removal of tritium from aqueous solutions by montmorillonite by an additional 33% (39% in total) and in palygorskite by 16% (68% in total). Activation of c&linoptilolite by nitric and humic acids was not effective in increasing the extraction of tritium from aqueous solutions.
Актуальной проблемой защиты окружающей среды от воздействия предприятий топливного ядерно-энергетического комплекса является по&иск эффективных средств локализовать тритий из промышленных стоков. В практике предотвращения загрязнения окружающей среды отходами промышленной деятельности широко используются минеральные адсорбенты, среди которых значительное место занимают бентон&итовые (монтмориллонитовые) и палигорскитовые глины, а также минералы из группы цеолитов (клиноптилолиты и другие). Для повышения адсорбционной способности минеральных адсорбентов разрабатываются различного рода методы их активации. Для определения э&ффективности активации адсорбционной способности таких минеральных адсорбентов по извлечению трития из водных растворов выполнена серия экспериментов, где в качестве активаторов использованы азотная и гуминовые кислоты. В результате выполненных работ& установлено, что кислотная активация увеличивает извлечение трития из водных растворов на 6 % в монтмориллоните и на 52 % в палигорските. Дополнительная модификация гуминовой кислотой увеличивает извлечение трития из водных растворов монтмориллонито&м еще на 33 % (что, в общем, составляет 39 %) и в палигорските на 16 % (всего 68 %). Активация азотной и гуминовой кислотами клиноптилолита не оказалась эффективной для увеличения экстракции трития из водных растворов.
