Каталонія, де мова - це основний маркер ідентичності, є прикладом цікавої історичної ситуації появи та поширення мовної ідеології особливого типу: мовного націоналізму, одним із важелів якого була і значною мірою продовжує лишатись каталанська соціолінгвістика. Дану розвідку присвячено соціолінгвістичній полеміці на основі двох типів дискурсів, що вписуються в певний історичний момент з проголошеним націоналітарним спрямуванням у Каталонії ("процес" становлення Незалежної каталанської республіки). Співставлення цих двох типів дискурсу дозволяє розглянути динамічний процес еволюції ідентичності та діалогічне функціонування соціолінгвістичних репрезентацій, що віддзеркалює обидві глотополітичні ситуації.
Каталония, где язык выступает основным маркером идентичности, представляет собой пример интересной исторической ситуации появления и распространения языковой идеологии особенного типа: языкового национализма, одним из векторов которого была и в значительной степени продолжает оставаться каталанская социолингвистика. Данное исследование посвящено социолингвистической полемике на основе двух типов дискурсов, присущих определенному историческому моменту с провозглашенным националитарным направлением в Каталонии ("процесс" провозглашения Независимой к&аталанской республики). Сопоставление этих двух типов дискурсов позволяет рассмотреть динамический процесс эволюции идентичности и диалогическое функционирование социолингвистических репрезентаций, отображающее обе глоттополитические ситуации.
Catal&onia, where language is the identity marker par excellence, presents an interesting historical case of construction and diffusion of a particular linguistic ideology: linguistic nationalism, of which Catalan sociolinguistics has been and largely rema&ins one of the vectors. This contribution focuses on a sociolinguistic polemic through two discourses inscribed in a historical moment with a declared nationalitarian content in Catalonia (the "process" towards the establishment of an independent Cat&alan Republic). The confrontation of the two discourses makes it possible to observe an identity dynamic at work and the dialogical manifestation of sociolinguistic representations sketching out two glottopolitical scenarios.
