The paper criticizes electoral geography studies of Ukraine, where the territory of the country is artificially divided into a number of regions following administrative divisions. The study reveals intraregional variability in the territorial patterns of voting behavior in Ukraine in 2002-2014. Zakarpattya, Chernivtsi, Sumy, Chernigiv, and Zhytomyr oblasts have the highest intraregional variance of electoral preferences for conventional "national-democratic" and "Communists and proRussian" political parties. All oblasts of Ukraine have internal variations of voting behavior. It was studied based on electoral results data for rayons and cities with special administrative status (n=675). Scatterplot with a time scale, filters for oblasts and rayons/cities, and the opportunity to draw electoral preferences trajectories from 2002 to 2014 parliamentary elections was used as a research instrument. The study also reveals region-specific voting patterns of cities and territorial outliers, which are bounded by administrative borders places with unique voting behavior. The paper accentuates place-specific and region-ascontext understanding of electoral behavior as an essential conceptual framework for the further electoral geography studies of Ukraine.
&
В статті критикуються електорально-географічні дослідження України, які штучно ділять територію країни на регіони, слідуючи адміністративним кордонам. Проведене дослідження розкриває внутрішньорегіональні відмінності територіальних закономірностей г&олосування в Україні в 2002-2014 роках. Закарпатська, Чернівецька, Сумська, Чернігівська та Житомирська області мають найбільше значення внутрішньорегіональної варіації в електоральних вподобаннях умовних "національно-демократичних" та "комуністичних& та проросійських" політичних партій. Всі області України мають внутрішні відмінності електоральної поведінки. Дослідження проводилося на основі даних результатів виборів на рівні районів та міст обласного підпорядкування (n=675). Ми використовували &скаттерплот з часовою шкалою, фільтрами за областями та районами/містами, а також можливістю промальовувати траєкторію електоральних вподобань від парламентських виборів 2002 року до парламентських виборів 2014 року як дослідницький інструмент. Дослі&дження також розкриває регіональні особливості закономірностей голосування міст та територіальні статистично відмежовані результати (outliers), які являють собою обмежені адміністративними кордонами місцями з унікальною електоральною поведінкою. Стат&тя наголошує на розумінні електоральної поведінки як визначеної специфікою географічних місць та регіоном-як-контекстом як важливих концептуальних рамок для подальших досліджень електоральної географії України. Місця і регіони в електоральній географ&ії є часово- просторовими конфігураціями, що мають транзиторний тимчасовий характер. Кореляційний аналіз композиційних змінних не здатний повною мірою розкрити причини формування різних просторових структур поведінки голосування у різних часових конт&екстах і, водночас, існування стійких закономірностей електоральних переваг в межах окремих територій. Будь-яка регіоналізація, здійснена з метою дослідження, є довільною, тому науковцям слід насамперед звертати особливу увагу на те, як територія кра&їни структурована виборчими результатами на найнижчому можливому рівні та у динаміці задля виявлення регіональних та локальних моделей голосування. Регіони та місця не є однорідними, і можуть по-різному сприйматися різними соціальними групами, створю&ючи, проте, унікальні умови для електоральних симпатій.
