У статті розглянуті особливості емпіричних аргументів в аргументації щодо публічної політики стосовно проблем, пов"язаних з досягненням згоди щодо емпіричних фактів у дискусіях щодо публічної політики. На основі методологічних дискусій в сучасній політичній економіці, а також послуговуючись надбаннями соціально- інтуїціоністської психології моральних суджень, в ході дослідження виділені основні структурні елементи емпіричних аргументів, а саме: вихідні емпіричні дані, нормативні методологічні припущення, методологічні припущення в плануванні дослідження, а також імпліцитні моральні судження. У статті обгрунтовано позицію, що неможливість досягти згоди щодо емпіричних фактів, істотних для прийняття рішень у публічній політиці, виявляється результатом розбіжностей щодо нормативних засад та імпліцитних моральних засновків емпіричних аргументів, навіть за умови добросовісного підходу усіх сторін дискусії. Запропоновано напрямки для подальших досліджень умов можливостей досягнення порозуміння щодо прийняття емпіричних тверджень як фактів в дискусіях щодо публічної політики.
This article reviews features of empirical claims as they appear in public policy argumentation in relation to problems that emerge in reaching agreement on what to consider as a& fact in public policy discussions. Based on an analysis of contemporary methodological disagreements in economics as well as on insights from social intuitionist psychological theories of moral judgements, structural features of empirical claims are& distinguished, namely empirical data, normative methodological assumptions, assumptions integral to research design, and implicit moral judgments. The article states that impossibility of reaching an agreement on empirical claims facts that are cruc&ial for public policy decision-making derives from differences in beliefs on methodological appropriateness and implicit moral foundations and preserves even if all sides of a conversation have goodwill toward an honest discussion. Further investigat&ive directions are proposed regarding conditions of possibility for agreement on empirical claims as facts in public policy argumentation.
