Серед видів рослин, які використовувались в космічних і наземних експериментах, найбільш стійкими до радіаційного випромінювання вважаються представники родини Brassicaceae. Передбачається, що ER-тільця, які є похідними гранулярного ендоплазматичного ретикулума і селективно накопичують фермент B-глюкозидазу (PYK 10), відповідають за цю стійкість. Мета дослідження - вивчити ультраструктуру статоцитів і клітин дистальної зони розтягу кореневих апексів проростків A.thaliana в контролі та під дією Х-опромінення, зважаючи на топографію гранулярного ендоплазматичного ретикулума та ЕР-тілець. Проростки вирощували на живильному агаризованому середовищі. Опромінення проростків здійснювали рентгенівськими променями на приладі РУМ-17 (Росія) (потужність дози 0,43 сГр/с) у дозах 0,5 Гр, 1 Гр, 2 Гр, 4 Гр, 6 Гр, 8 Гр, 10 Гр та 12 Гр. Апекси коренів фіксували в суміші смол епонаралдит. Ультратонкі поздовжні зрізи досліджували на трансмісійному електронному мікроскопі JEM-1230 EX (Jeol, Японія). Показано подібність до контролю й відмінність ультраструктури статоцитів і клітин дистальної зони розтягу кореневих апексів проростків A.thaliana при дії Х-опромінення. Встановлено збільшення кількості профілей гра- нулярного ендоплазматичного ретикулума та загальної пло&щі ЕР-тілець на зріз клітини через 2 год і через 10 діб після Х-опромінення більш ніж у 2 рази щодо контролю. Виявлено варіабельність ЕР-тілець за формою і розмірами, що залежала від дози рентгенівських променів. Характер таких перебудов у клітині мо&же свідчити про певні зміни метаболізму, що здійснюються в діапазоні фізіологічної відповіді клітини. Уперше вивчено вплив Х-опромінення на динаміку утворення ЕР-тілець, похідних гранулярного ендоплазматичного ретикулума, у статоцитах та клітинах дис&тальної зони розтягу кореневих апексів проростків A.thaliana. Збільшення обсягу ЕР-тілець, які містять фермент B- глюкозидазу (PYK 10), розглядається як адаптивна реакція клітини на дію іонізуючої радіації.
Среди видов растений, которые использовали&сь в космических и наземних экспериментах, наиболее устойчивыми к радиационному излучению считаются представители семейства Brassicaceae. Предполагается, что ER-тельца, которые являються производными гранулярного эндоплазматического ретикулума и селе&ктивно накапливают фермент B-глюкозидазу (PYK 10), могут быть ответственными за эту устойчивость. Цель исследования - изучить ультраструктуру статоцитов и клеток дистальной зоны растяжения корневых апексов проростков A. thaliana в контроле и под дейс&твием Х-облучения, с учетом топографии гранулярного эндоплазматического ретикулума и ЭР-телец. Проростки выращивали на питательной агаризованной среде. Облучение проростков осуществляли рентгеновскими лучами на приборе РУМ-17 (мощность дозы 0,43 сГр/&с) в дозах 0,5 Гр, 1 Гр, 2 Гр, 4 Гр, 6 Гр, 8 Гр, 10 Гр и 12 Гр. Апексы корней фиксировали в смеси смол эпон-аралдит. Ультратонкие продольные срезы исследовали на трансмиссионном электронном микроскопе JEM-1230 EX (Jeol, Япония). Показано сходство с к&онтролем и различия ультраструктуры статоцитов и клеток дистальной зоны растяжения корневых апексов проростков A. thaliana под действием Х-излучения. Установлено увеличение количества профилей гранулярного эндоплазматического ретикулума и общей площа&ди ЭР-телец на срез клетки через 2 ч и 10 суток после Х-облучения более чем в два раза по отношению к контролю. Виявлено вариабельность ЭР-телец по форме и размерам, что зависело от дозы рентгеновских лучей. Характер таких перестроек в клетке может с&видетельствовать об определенных изменениях метаболизма, осуществляемых в диапазоне физиологического ответа клетки. Впервые изучено влияние Х-облучения на динамику образования ЭР-телец, производных гранулярного эндоплазматического ретикулума, в стато&цитах и клетках дистальной зоны растяжения корневых апексов проростков A. thaliana. Увеличение объема ЭР-телец, которые содержат фермент B-глюкозидазу (PYK 10), рассматривается как адаптивная реакция клетки на действие ионизирующей радиации.
Among p&
