Ecosystem approach has been increasingly incorporated in the management and evaluation of sustainability levels in general and in agriculture in particular. Despite enormous progress in the theory and practice of this new area, still there is no consensus on how to assess the sustainability of agro-ecosystems due to diverse understandings, approaches, methods, employed data, etc. In Bulgaria there are practically no in-depth studies on sustainability level of diverse agro-eco-systems. This articles assesses the sustainability level of agro-ecosystems of different type in Bulgaria. A holistic hierarchical framework for assessing integral, economic, social and ecological sustainability of agro-ecosystems is suggested including 17 principles, 35 criteria, and 46 indicators and reference values. Assessment is made on overall and aspects sustainability of large (agro)ecosystems in four geographic regions, and particular main and specific types of agro-ecosystems of the country. The assessment is based on firsthand information collected though in-depth interviews with the managers of "typical" farms in the respective ago-ecosystems. The study has found out that there is a considerable differentiation in the level of integral sustainability in agricultu&ral ecosystems of different types. There are also substantial variations in the levels of economic, social and ecological sustainability of agroecosystems of different type, and the critical indicators enhancing or deterring overall and particular su&stainability of individual agro-ecosystems. Results of the integral agrarian sustainability level based on the micro agro-ecosystem (farm) data, are similar to the previous assessment based on the aggregate sectoral (statistical, etc.) data. Having i&n mind the importance of holistic assessments of this kind for improving agrarian sustainability, farm management and agrarian policies, they are to be expended and their precision and representation increased.
Екосистемний підхід усе більше залучає&ться до управління та оцінки рівнів сталості загалом, і в сільському господарстві зокрема. Незважаючи на значний прогрес у теорії та практиці цієї нової галузі, досі немає консенсусу щодо того, як оцінити сталість агроекосистем, зважаючи на різномані&тні розуміння, підходи, методи, використані дані тощо. У Болгарії практично немає ґрунтовних досліджень рівня сталості різних агроекосистем. У даній статті оцінюється рівень сталості агроекосистем різного типу в Болгарії. Запропоновано цілісну ієрарх&ічну структуру, включаючи 17 принципів, 35 критеріїв, 46 показників та контрольних значень, для оцінки інтегральної, економічної, соціальної та екологічної сталості агроекосистем. Оцінюється загальна сталость і її аспекти щодо великих (агро) екосисте&м в чотирьох географічних регіонах, а також в конкретних основних і специфічних типах агроекосистем країни. Оцінка заснована на інформації з перших рук, зібраної в ході докладних інтерв"ю з керівниками "типових"ферм відповідних екосистем. Дослі- джен&ня показало, що існує значна диференціація рівня інтегральної сталості в сільськогосподарських екосистемах різних типів. Існують також істотні відмінності в рівнях економічної, соціальної та екологічної сталості агроекосистем різного типу, а також кр&итичні показники, що підвищують або стримують загальну і особливу сталість окремих агроекосистем. Результати інтегрального рівня аграрної стійкості, засновані на даних мікроагроекосистем (ферм), подібні до попередньої оцінки на основі сукупних галузе&вих (статистичних та інших) даних. Беручи до уваги важливість цілісних оцінок такого роду для покращення аграрної сталості, управління фермерськими господарствами та аграрної політики, вони повинні використовуватися у повному обсязі, а їх точність та& репрезантивність має бути покращана.
Экосистемный подход все больше вовлекается в управления и оценивание уровней устойчивости в целом и в сельском хозяйстве в частности. Несмотря на значительный прогресс в теории и практике этой новой области, до&
